Педагог і психолог, фахівець в області гуманно-особистісної психології і педагогіки в початковій школі. Доктор психологічних наук, професор, почесний академік Російської академії освіти, керівник Міжнародного Центру гуманної педагогіки та Лабораторії гуманної педагогіки при Московському міському педагогічному університеті.

Шалва Олександрович Амонашвілі - автор наукового напрямку, відомого у світі як «Гуманно-особистісний підхід до дітей в освітньому процесі». Його перу належать десятки педагогічних, психологічних і художніх творів. В даний час він очолює однойменний Видавничий Дім і спільно з академіком Д. Д. Зуєвим видає 100-томну «Антологію гуманної педагогіки».

Шалва Олександрович Амонашвілі - лауреат Державної премії Російської Федерації, іноземний член Української академії педагогічних наук, почесний доктор Софійського університету ім. Св. Климента Охридського (Болгарія); У 2008 році Шалва Олександрович був нагороджений у складі групи авторів - творців освітньої системи «Школа 2100» Премією Уряду РФ в галузі освіти - за цикл праць «Освітня система нового покоління (теоретичні основи і дослідно-експериментальне здійснення ) ».

Факти біографії

Шалва Олександрович Амонашвілі народився в 1931 році в м. Тбілісі (Грузія). Закінчив Сходознавчі факультет Тбіліського університету. З 1983-91 рр.. він очолював НДІ педагогіки МП Грузинської РСР, з 1987 він - генеральний директор Експериментального науково-педагогічного виробничого об'єднання MHO Грузії.

Педагогічний експеримент з дослідження розвивального навчання почався ще в 60-і роки минулого століття в Грузії - в Тбілісі, в лабораторії експериментальної дидактики, керував якою Барнабо Йосипович Хачапурідзе.

У цій роботі брав участь молодий педагог Шалва Амонашвілі. Ось кілька слів Шалви Олександровича про це етапі його педагогічної діяльності: «Було поставлено завдання - відійти від авторитаризму ... Я відучували кричати, карати, дивитися на дітей зверху вниз, намагався не обмежувати їх почуття власної гідності ... Діти починали все більше мені довіряти, поспішали поговорити і посперечатися зі мною ».

У 60 - 70-х роках Шалва Олександрович очолив масовий експеримент в школах Грузії, який став відомим по всьому світу під назвою «Гуманно-особистісний підхід до дітей в освітньому процесі ». Першим проектом Амонашвілі була «Школа радості» у Тбілісі. У ній в 1961 році він першим у СРСР почав експеримент по роботі з дітьми-шестирічками. Мета експерименту була одна - виростити просто хороших людей, і Шалва Олександрович вважає, що вона була досягнута.

На початку педагогічної діяльності Амонашвілі дали найжахливішу школу в Москві, куди «засилали» всіх відстаючих дітей. За два роки він перетворив її на зразкове навчальний заклад. Коли до школи прийшла міністерська комісія з перевіркою, чиновники були здивовані сталася зміною. Всі питали: а де ж недорозвинені діти? На що Амонашвілі відповідав, що дітей треба любити і з ними займатися, тоді в них розквітають чудові квіти талантів.

У 1988-89 році Шалва Олександрович працює разом з А.А. Леонтьєвим в унікальному колективі - вник «Школа». Перед співтовариством вчених поставлена ​​історичне завдання: створити науково-методологічні основи освітньої системи нового покоління, системи, яка забезпечила б країні освіта майбутнього. На жаль, у зв'язку зі зміною керівництва в освіті вник закрився, а підготовлені ним матеріали були не затребувані. Але основи методологічної платформи освітньої системи майбутнього були визначені. З 1993 року Ш.О. Амонашвілі бере активну участь в роботі об'єднання «Школа 2100», очолюваного А. Леонтьєвим, яке продовжило ідеї вник «Школа». Шалва Олександрович бере участь у підготовці основних документів, вписує свою концепцію гуманної особистісно орієнтованої педагогіки в загальну схему Освітньої системи «Школа 2100». Після смерті Олексія Олексійовича Леонтьєва стає одним з наукових керівників цієї освітньої системи. Одночасно Шалва Олександрович Амонашвілі керує Лабораторією гуманної педагогіки при Московському міському педагогічному університеті, він - глава Видавничого Дому Шалви Амонашвілі.

Область наукових інтересів

Гуманно-особистісний підхід до дітей в освітньому процесі, ідеї гуманної педагогіки в історії людської думки, оцінювальна основа педагогічного процесу, життя учня, особистість учителя.

Основний постулат учительській філософії Амонашвілі полягає в наступному: «Кожна дитина прийшов у цей світ не випадково: він народжується тому, що повинен був народитися, він прийшов як би на заклик людей. У нього своя життєва місія, яку ми не знаємо, може бути, велика, і для того він наділений найбільшою енергією духу. І наш обов'язок - допомогти йому виконати її ». Відносини «вчитель - учень», за Амонашвілі, полягають у тому, що «дитина може все, а вчитель повинен сам вірити в цю формулу і вселяти її дитині».

Основа основ у школі Амонашвілі - «уроки духовного життя». Заради чого ми живемо? Що таке життя і як вона могла виникнути? Що таке любов? Що таке безсмертя? Перший принцип - це любити дитину. Учитель повинен випромінювати людську доброту і любов, без яких неможливо виховати гуманну душу в людині. Дитина стає щасливою, як тільки відчуває, що вчитель його любить, любить щиро й безкорисливо.

Найбільш повну відповідь на запитання «Що таке гуманна педагогіка?» Ми знаходимо у Шалви Олександровича: «Ця педагогіка приймає дитину такою, якою вона є, погоджується з його природою. Вона бачить в дитині його безмежність, усвідомлює його космічність і веде, готує його до служіння людству протягом усього життя ».

Клятва вчителя (від Ш. О. Амонашвілі)

Я - Амонашвілі Шалва Олександрович, добровільно обравши професію Вчителя і знаходячи в ній своє покликання, глибоко усвідомлюючи свою причетність до збереження і процвітання життя на Землі, з повною відповідальністю приймаючи на себе турботу про долю Дитини, про долі дітей, клянуся:

любити дітей, любити кожну дитину від щирого серця, бути їм вірним і відданим, слідувати меті розкриття, розвитку, виховання, утвердження в Дитині особистості, бути оптимістом щодо будь-якої дитини в будь-яких випадках.

Зобов'язуюсь постійно і ретельно дбати:

про прилучення дітей до найвищих цінностей загальнолюдської культури і моральності, про розвиток і виховання в них доброти, турботи про людей, про Природу, про виживання людства, про олюднення знань і олюднення середовища навколо кожної дитини, про оволодіння мистецтвом гуманного спілкування з дітьми, з Дитиною .

Клянуся:

не шкодити дітям, не шкодити Дитині.

Список основних праць

• «Навчання. Оцінка. Відмітка », 1980.
• «Здрастуйте, діти!», «Як живете, діти?», «Єдність мети»: Педагогічна трилогія, 1983-1986.
• «Виховна та освітня функція оцінки навчання школярів», 1984.
• «Основи формування навичок письма і розвитку писемного мовлення в початкових класах», 1970.
• «Плекаючи людини», 1982.
• «У школу з шести років», 1986.
• «Роздуми про гуманної педагогіки», 1996.
• «Школа Життя». Трактат про початкову освіту, 1996.
• «Гуманно-особистісний підхід до дітей», 1998.
• «Особистісно-гуманна основа педагогічного процесу», 2000.
• «Посмішка моя, де ти?».
• «У чаші дитини сяє зародок зерна культури».
• «Балада про виховання».
• «Сповідь батька синові».
• «Поспішайте діти, будемо вчитися літати!».
• «Без серця що зрозуміємо?».
• «Чому не прожити нам життя героями духу?».
• «Таємниця Альбрехта Дюрера III-IV класи».
• «Школа життя».
• «Істина Школи».
• «Рука Провідна».