Крук С.Л. Актуальність гуманістичних засад у підготовці творчої особистості у вищому навчальному закладі / С. Л. Крук // Проблеми становлення та самореалізації творчої особистості майбутніх фахівців гуманітарного спрямування: зміст, форми та методи підготовки : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький, 14-15 травня 2010 р. / Ред. колегія: проф., д. мед. н. О. А. Каденко (голов. ред.), доц., к. пед. н. Л. М. Джигун, доц., к. психол. н. Л. О. Подкоритова та ін. / Міністерство освіти і науки України, Хмельницький національний університет, Кафедра практичної психології та педагогіки, Всеукраїнська культурно-освітня асоціація Гуманної Педагогіки, Подільський культурно-просвітительський центр імені М. К. Реріха, Хмельницька обласна громадська організація «Подільська Спілка психологів-науковців». – Хмельницький : ХНУ, 2010. – 156 с. – С. 66-67.

УДК:378.147

С.Л. КРУК

Хмельницький національний університет

АКТУАЛЬНІСТЬ ГУМАНІСТИЧНИХ ЗАСАД У ПІДГОТОВЦІ

ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Особливістю сучасних умов професійної діяльності в гуманітарній сфері є швидка зміна соціальних вимог, стандартів тощо. Така ситуація, особливо в роботі з людьми, вимагає від фахівців уміння швидко знаходити адекватний спосіб розв’язання нестандартних ситуацій, самостійно приймати відповідальні рішення. На нашу думку, саме творча особистість здатна ефективно здійснювати свою професійну діяльність і самореалізовуватися в сучасних умовах. Для творчої особистості є характерним:

– вміння неупереджено сприймати дійсність;

– здатність народжувати нові ідеї та знаходити нові форми реалізації вже існуючих ідей;

– вільне та сміливе самовиявлення;

– здатність нестандартно розв’язувати проблемні ситуації тощо.

Перераховані здатності та вміння можуть бути реалізовані лише за умови свободи від стереотипів психічного функціонування, відкритості до власних переживань, довіри до самого себе, наявності внутрішнього локусу оцінки самого себе та поточних ситуацій. Саме такі складові, на думку К.Р. Роджерса, входять у становлення людини, здатної сприймати саму себе і своє життя як постійний творчий процес [1, с. 153-171].

Становлення творчої особистості може відбутися лише за умов виховання, побудованого на засадах гуманізму. К.Р. Роджерс вперше науково обґрунтував основні умови гуманістичних стосунків у психотерапевтичному процесі, а в подальшому показав можливість їх застосування в навчально-виховному процесі та в миротворчій діяльності серед великих соціальних груп. Це такі умови, як: 1) безумовне прийняття іншої людини; 2) емпатійне ставлення до людини; 3) конгруентність у міжособистісних стосунках [1, с. 73-117]. Гуманно-особистісний підхід до дітей у освітньому процесі початкової школи детально розроблений та висвітлений у працях Ш.О. Амонашвілі [2;3]. Нажаль, на сьогоднішній день гуманно-особистісна педагогіка впроваджена далеко не у всіх школах України. В більшості з них поширена авторитарна педагогіка, яка дісталась нам у спадок від тоталітарної системи державотворення. Авторитарна педагогіка ставить перед собою завдання виховання не творчих особистостей, а слухняних виконавців без власної думки, що володіють чітко визначеним набором стереотипних знань, умінь і навичок для розв’язання обмеженого переліку стандартних ситуацій.

Молодь, яка приходить на навчання до вищого навчального закладу, в значній своїй масі несе на собі відбиток авторитарної сімейної та шкільної педагогіки. За нашими спостереженнями, у багатьох студентів відмічаються такі наслідки авторитарного виховання:

– страх перед викладачем, який проявляється в тому що студенти прагнуть займати в аудиторії переважно місця якнайдалі від викладача, не наважуються висловлювати власну думку, яка суперечить думці викладача тощо;

– пасивна позиція під час аудиторних занять;

– відсутність прагнення до самостійного пошуку знань;

– невміння самостійно адекватно оцінити рівень своєї підготовки до заняття та очікування такої оцінки від викладача (переконання, що тільки викладач повинен оцінювати їхню підготовку до заняття) – зовнішній локус оцінки.

Наявність таких рис у студентів вказує  на пригнічення творчого начала їхньої особистості. Це означає, що перед викладачами вищого навчального закладу, які прагнуть допомагати становленню творчих особистостей, стоїть складне завдання спочатку скоригувати психологічні наслідки авторитарного педагогічного впливу, пробудити творче начало в студентах, а потім допомагати їм у творчій самореалізації.

На сьогоднішній день є недослідженими принципи та форми застосування гуманної педагогіки у вищому навчальному закладі. Тобто, існує невідповідність між вимогами сучасності щодо підготовки фахівців-творчих особистостей, що може бути здійснена тільки в умовах гуманізації освітнього процесу, та недостатнім рівнем теоретичної та практичної дослідженості цієї проблеми в умовах вищої школи. У зв’язку з цим, ми вважаємо актуальною і своєчасною необхідність дослідження гуманістичних засад побудови навчально-виховного процесу в умовах вищого навчального закладу.

Література

 1. Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека : Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. Е.И. Исениной. – М. 6 Издательская группа «Прогресс», 1998. – 480 с.

2. Амонашвілі Ш.О. Школа Життя : Трактат про початковий ступень освіти, заснованої на принципах гуманно-особистісної педагогіки / Переклад з російської. – Хмельницький : Подільський культурно-просвітительський Центр імені М.К.Реріха, 2002. – 172 с.

3. Амонашвили Ш.А. Размышления о гуманной педагогике. – М. : Издательский Дом Шалвы Амонашвили, 1995. – 496 с.; Амонашвили Ш.А. Педагогическая симфония. – М. : МЦР, 2002. – 672 с.