Він висвітлює і аналізує проблеми, які постали перед сучасною школою в умовах глобалізації, ринкових відносин і бездумного імпорту західних освітніх технологій.
Розглядаючи позитивні та негативні боки нашої педагогічної системи, Ш.О. Амонашвілі акцентує увагу на тому, що попри всі недоліки, всі негаразди і труднощі свого існування, наша рідна школа змогла зберегти найголовніше – духовність, яка є проявом нашої безсмертної сутності і визначає якість нашого земного життя. Саме тому, за висловом автора: «Вона була і є найкращою в світі».
Автор звертається до мудрості Метрів педагогіки – Я.А. Коменського, К. Д. Ушинського, Л.С. Виготського, В.О. Сухомлинського, П.П. Блонського, М.І. Пирогова і видатних вчених – А. Ейнштейна, Д. Лихачова, Л. Пастера, М. Планка, А.А. Бекереля, Т. Едісона, М. Берна, В. Вернадського, К. Юнга та всіма силами піднімає авторитет нашої рідної школи з її традиційною духовно – моральною орієнтацією системи виховання Благородної Людини та окреслює нові горизонти розвитку освіти, яка на його думку має базуватися перш за все на ідеях класиків та вітчизняної педагогіки.
Ця книга будучи присвячена проблемі збереження і відродження вітчизняної школи як берегині національної культури і духовності, є особливо актуальною для української системи освіти, яка орієнтуючись на гуманістичні цінності, шукає шляхи формування національної самосвідомості підростаючого покоління.
