Літій: філософські та біохімічні аспекти

В усі часи та історичні епохи філософські вчення та праці видатних філософівподвижників були для людства джерелом мудрості та скарбницею морально-етичних заповідей, що складають основу духовності. Разом з тим, у філософських вченнях можна знайти досить конкретну інформацію щодо окремих галузей життя та діяльності людини. Особливо це стосується медицини. Оскільки питання збереження здоров’я та позбавлення від хвороб завжди цікавило і ще довго буде цікавити людей.

Так, зокрема, у Вченні Живої Етики міститься досить багато положень медичного характеру. Серед них можна виділити інформацію, яка стосується препаратів літію. А солі літію, як відомо, досить широко застосовуються у сучасній медицині в якості лікарського засобу.

Можна виділити наступні фармакологічні властивості препаратів літію:  

1. збереження психічної енергії;
2. розчинення кристалів сечової кислоти (лікування подагри та розчинення камінців у сечовивідній системі);
3. очищення крові;
4. очищення печінки, розчинення жовчних камінців (лікування хвороб печінки);
5. лікування артеріосклерозу;
6. профілактика раку і лікування на ранніх стадіях.

В сучасній класифікації лікарських засобів літій (під цим словом розуміють солі літію або його іон) віднесений до розряду психотропних препаратів, а саме, до класу нормотиміків (стабілізаторів настрою), через їхню здатність вирівнювати настрій і попереджати розвиток чергового загострення при психозах з фазним перебігом.

Встановлено, що літій в малих дозах стимулює утворення макроергічних фосфатів в мітохондріях (Г.П. Гулідова та ін., 1974; Н.Н. Самойлов та ін., 1974; Р.Крулік, І.Фарска, 1977). А.З. Іванішина (1977) відмічає здатність літію підвищувати резистентність структури мітохондрій до впливу несприятливих факторів. А стабільність структури мітохондрій є запорукою нормального перебігу метаболічних процесів у них. Крім того, літій знижує підвищену активність ферментних систем, що руйнують аденозинтрифосфат (АТФ). До них відносяться: АТФ-ази, аденілатциклаза (Г.П. Гулідова та ін., 1974; Н.Н Самойлов та ін., 1974; З.І. Савченко, 1975; Р.Крулік, І.Фарска, 1977). Це також сприяє збереженню енергетичних запасів в організмі, так як АТФ є одним із біохімічних еквівалентів психічної енергії (Л.Г. Васільєвих та ін., 2000). Більшість з того, що було написано про літій в першій половині двадцятого століття у Вченні Живої Етики, знайшло своє підтвердження в наукових дослідженнях другої половини цього ж століття. Це виявляє наочний зв’язок філософського Вчення Живої Етики та сучасної медицини і свідчить про те, що інформація, викладена у даному Вченні може бути використана у майбутніх наукових пошуках.