«Я в серці маю те, що не вмирає…»

24 лютого 2011 року в приміщенні Подільського культурно-просвітницького центру ім. М.К. Реріха (вул. Подільська, 25) відбувся літературно-музичний вечір «Я в серці маю те, що не вмирає», присвячений 140-річчю від дня народження видатної української поетесиЛЕСІ УКРАЇНКИ.

25 лютого 2011 року виповнилося 140 років з дня народження Лариси Петрівни Косач, відомої всьому світові як Леся Українка - великої української поетеси, прозаїка, драматурга, перекладача, літературного критика і фольклориста.

Напевно, ні до, ні після неї в Україні не було поета-жінки такої величини, яка б впливала на формування свідомості цілих поколінь. Леся Українка увійшла в українську та світову культуру як символ мужності й боротьби. Вона по-праву стоїть в одному ряду з такими гігантами духу і слова, як Тарас Шевченко та Іван Франко. Вона, як справжня дочка Прометея, залишила людству вогонь свого серця в поетичних рядках своїх віршів.

Відкривав вечір Президент Подільського культурно-просвітницького Центру імені М.К. Реріха, кандидат педагогічних наук, доцент Станіслав Крук.

Леся Українка народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинському (Житомирська область).

Мати Лесі - відома письменниця і громадський діяч Ольга Петрівна Драгоманова-Косач, батько - дійсний статський радник, голова з'їзду мирових посередників м. Ковеля Петро Антонович Косач, який дуже любив літературу та живопис.

В будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися творчі вечори та домашні концерти.

На формування та становлення Лесі як особистості істотно вплинув її дядько - Михайло Драгоманов - видатний вчений, фольклорист, громадський діяч.

Леся ґрунтовно вивчала іноземні мови (болгарську, іспанську, латинську, давньогрецьку, італійську, польську, німецьку, не говорячи вже про англійську та французьку), що і дало їй можливість глибоко ознайомитися з класичними творами світової літератури.

Леся почала грати та складати маленькі музичні п'єси з п'яти років, а в дев'ять років вона написала свій перший вірш.

Близькою їй була і східна культура. Вона першою переклала на українську мову легендарні індійські гімни «Ріг-Веди». А в 19-річному віці для своїх молодших сестер вона написала підручник: «Давня історія східних народів».

.

В десять років вона несподівано важко захворіла на туберкульоз кісток.На музичній кар'єрі Лесі був поставлений хрест.Після першої, складної, але вкрай невдалої операції Лесі довелося назавжди надіти на ліву руку чорну рукавичку.

У перервах між нападами хвороби, часто лежачи в ліжку, вона писала свої натхненні твори, в яких звучали мужні заклики до боротьби, до світла.

Леся Українка нерідко сама собі дивувалася, кажучи, що парадокс творчості полягає в тому, що «в теплі та добрі, хоч мене на кілочок повісьте, нічого не хочеться робити». Вона розуміла цінність життєвих перепон і відкидала благополуччя як шлях до занепаду людського духу.

У листі до сестри Ольги згодом Леся напише: «Не можна, гріх бути інвалідом, коли так багато роботи і так мало людей».

Вона завжди і в усьому намагалася відшукати радість, навіть у малому!У ній жив неприборканий дух світла.Лесиним кредо на все життя став крилатий латинський вираз: Contra spem spero!- «Без надії сподіваюсь!

Прочь, осенние думы седые!
Нынче время весны золотой,
Неужели года молодые
Беспросветной пройдут чередой?

Нет, я петь и в слезах не устану,
Улыбнусь и в ненастную ночь.
Без надежды надеяться стану,
Жить хочу! Прочь, печальные, прочь!

Я цветы на морозе посею,
В грустном поле, в убогом краю
Те цветы я горючей своею
И горячей слезой окроплю.

И холодного снега не станет,
Ледяная растает броня,
И цветы зацветут, и настанет
День весны и для - скорбной - меня.

Подымаясь с каменьями в гору,
Буду страшные муки терпеть,
Но и в эту тяжёлую пору
Буду песню весёлую петь.

Всю туманную ночку промаюсь,
Буду в темень глядеть пред собой,
Королевы ночей дожидаясь –
Путеводной звезды голубой.

Да! И в горе я петь не забуду,
Улыбнусь и в ненастную ночь.
Без надежды надеяться буду,
Буду жить! Прочь, печальные, прочь!

Перевод Н. Ушакова

Не колышется лист в тишине,
Ветер в степь улетел, куролеся.
Это ты говоришь со мной, Леся,
Или музыка слышится мне?

В языке моем сабельный лязг
Пронизал почти каждое слово,
И полна упоительных ласк
Не твоя ль златоустая мова?

Ты со мною на ней говори,
Завораживай снова и снова,
Хоть из каждых пяти - только три
Понимаю украинских слова.

Но зачем к переводу хитро
Прибегать по сегодняшней моде?
Золотое теряет перо
Слово - птица в ином переводе.

Начинаю весь свет забывать,
Ты затмила его не собой ли?
Как черны твои брови собольи,
Звездны очи и празднична стать!

Отзываться тебе до зари
Стану каждою капелькой крови,
Только лаской меня одари,
Говори на пленительной мове.

Останні роки Леся Українка жила в Грузії та Єгипті. Невблаганно прогресувала хвороба. Але перемагаючи тяжкі страждання, вона знаходила силу працювати. На Кавказі вона все частіше згадувала своє волинське дитинство, перед нею поставали картини задумливої Поліської краси. Так з'явилася легендарна драма-феєрія «Лісова пісня», яка була написана всього за кілька днів тяжкохворою поетесою. «Лісова пісня» є одним з кращих творів Лесі Українки, яку люблять в усьому світі і яка до цих пір є в репертуарі багатьох відомих театрів світу. Її притягальна сила криється, напевно, в тому, що Леся Українка торкнулася таємниць, які завжди хвилювали людство: потойбічний світ, тонкі енергії, життя після смерті…Все це було приховано в легендах, переказах та народних казках.

Леся Українка поставила перед нами одвічне питання: що є справжнім і дійсно нетлінним?Побут чи творчість, природа чи цивілізація, любов чи розрахунок, сьогоденне чи вічне. У цьому році «Лісовій пісні» виповнюється 100 років з часу її створення. Недарма і назвою вечора були обрані слова Мавки з «Лісової пісні»: «Я в серці маю те, що не вмирає». Уривок музичного спектаклю Російського Державного музичного театру національного мистецтва за драмою Лесі Українки «Лісова пісня» (російською мовою) можна подивитися за адресою: http://www.youtube.com/watch?v=_aYAAGK3-WY

Іменем Лесі Українки названі Національний академічний театр російської драми у Києві та Дніпродзержинський музично-драматичний театр, а також Волинський національний університет.

В Україні існує чотири музеї Лесі Українки: в Києві, Ялті, Новограді-Волинському та селі Колодяжне (на Волині, де пройшли дитячі роки Лесі). Літературні твори Лесі Українки перекладені багатьма мовами світу.

Іменем Лесі Українки названі Національний академічний театр російської драми у Києві та Дніпродзержинський музично-драматичний театр, а також Волинський національний університет. В Україні існує чотири музеї Лесі Українки: в Києві, Ялті, Новограді-Волинському та селі Колодяжне (на Волині, де пройшли дитячі роки Лесі). Літературні твори Лесі Українки перекладені багатьма мовами світу.

На вечорі звучала музика Петра Чайковського, Едварда Гріга, Крістофа Глюка, Сергія Прокоф'єва, Євгенія Дога та мелодії українських народних пісень у виконанні інструментального ансамблю «Лада» Подільського культурно-просвітницького центру імені Миколи Реріха (художній керівник - Тамара Пасічник). Літературну частину вечора вели члени літературної групи «Оріолла» Центру імені Миколи Реріха. Вечір змогли побачити близько 80 жителів міста.

28.02.2011 на запрошення Центральної бібліотечної системи м.Хмельницького вечір Лесі Українки був повторений в бібліотеці № 12 для школярів. 12.03.2011 творчий вечір був проведений у Хмельницькому обласному територіальному відділенні Антимонопольного комітету України для співробітників відділення. Надійшли пропозиції щодо повтору літературно-музичного вечора для інших бібліотек та вищих навчальних закладів міста Хмельницького.

Новини про вечір в ЗМІ:

1) Подоляни святкують 140-річчя від дня народження Української Поетеси Л. Українки (на сайті Хмельницької обласної телерадіокомпанії)
 http://www.odtrk.km.ua/news/culture/9168-lukrainka

2) 140-річчю від дня народження Лесі Українки присвячується (на офіційному сайті Хмельницької міської ради)
http://www.khmelnytsky.com/index.php?option=com_content&view=article&id=6186:140-&catid=189:2010-02-15-10-41-41

3) Святкування 140-річчя з дня народження Лесі Українки
http://mol.km.ua/news/Svyatkuvannya-140richchya-z-dnya-narodzhennya-Lesi-Ukrayinki.html

4)Святкування 140-річчя з дня народження Лесі Українки
http://www.proskurov.info/component/content/article/1056-%D0%98%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%9B%D1%8B%D1%81%D0%B0%D0%BA/7511--140------