Хмельничани – кращі волонтери України

Волонтерська історія проекту, описана Денисом Монастирським, отримала 1 місце в номінації «мистецтво та культура» (волонтерську історію дивіться в додатку).

Конкурс проводився у декілька етапів, де спочатку з 200 волонтерських історій з усієї України експертною комісією конкурсу було відібрано 20 кращих історій, а згодом переможці визначались шляхом відкритого голосування в мережі Інтернет на сайті http://www.gurt.org.ua

Нагородження відбувалось 27 червня 2013 року в приміщенні Клубу Кабінету Міністрів України (м. Київ).

Привітати переможців конкурсу прийшли представники Уряду України, дипломатичних установ і міжнародних громадських організацій.

Перемога у національному конкурсі стала можливою завдяки участі понад 400 студентів із провідних вищих навчальних закладів Хмельниччини у цьому проекті та фінансовій підтримці проекту у 2012 році Управлінням у справах сім’ї, молоді та спортуХмельницької обласної державної адміністрації (начальник – Данилюк Олександр Васильович).

Ідея проекту молодіжних волонтерських трудових загонів із відродження культурної спадщини Хмельницької області полягає у мотивації студентської молоді присвятити один вихідний день у семестр благоустрою однієї пам’ятки архітектури Хмельницької області (Меджибізької фортеці). Натомість студенти отримують можливість безкоштовно побувати та познайомитись із унікальними пам’ятками області та просто чудово провести час в компанії однодумців.

Завданням проекту молодіжних волонтерських трудових загонів із відродження культурної спадщини Хмельницької області є:

• організовувати у навчальних закладах області волонтерські молодіжні трудові загони для відродження об’єктів культурної спадщини Хмельницької області;
• здійснювати виїзди волонтерських молодіжних трудових загонів на об’єкти архітектурної культурної спадщини для проведення благоустрою їх територій;
• знайомити студентів із культурною спадщиною регіону і сформувати позитивне ставлення до неї шляхом проведення просвітницької роботи з молоддю.

Співорганізаторами проекту виступили:

• Департамент освіти, науки, молоді та спорту Хмельницької обласної державної адміністрації (директор – Очеретянко Віктор Іванович);
• Управління культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації  (начальник – Трунова Ірина Миколаївна);
• Управління молоді та спорту Хмельницької міської ради (начальник – Вешко Валерій Іванович);
• Подільський культурно-просвітницький центр імені М. К. Реріха (президент – Крук Станіслав Леонідович);
• Державний історико-культурний заповідник «Межибіж» (директор – Погорілець Олег Григорович).

Проект підтримали:

• Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія (ректор – Шоробура Інна Михайлівна);
• Хмельницький університет управління та права (ректор – Омельчук Олег Миколайович);
• Хмельницький національний університет (ректор – Скиба Микола Єгорович).

Координатор проекту: Денис Монастирський (м. т. 067-990-51-44).

НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНКУРС “ВОЛОНТЕР РОКУ 2012”
ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

ОРГАНІЗАТОРИ

Національний конкурс “Волонтер року 2012” проводився Центром волонтеріату “Добра воля” та Ресурсним центром ГУРТ у партнерстві з Секретаріатом Кабінету Міністрів України та Міністерством соціальної політики України, а також Урядом Королівства Швеції.

МЕТА КОНКУРСУ

Конкурс проводився з метою укорінення громадянської культури та суспільної практики волонтерства і благодійництва, забезпечення сприятливих умов для їх розвитку, визнання праці волонтерів і небайдужих громадян, які впроваджують зміни у своїй громаді, а також для більш активного поширення та популяризації волонтерського руху у всіх регіонах України.

Конкурс проводиться з 2001 року.

НОМІНАЦІЇ

• соціальний захист населення;
• охорона навколишнього середовища;
• освіта та виховання;
• мистецтво та культура;
• охорона здоров’я та здоровий спосіб життя;
• захист прав людини та представлення інтересів громадян.

ЕТАПИ КОНКУРСУ

Національний конкурс «Волонтер року 2012» проводився в декілька етапів:

1. Номінування. У межах цього етапу, який тривав із 5 грудня 2012 року до 31 січня 2013 року, потенційні учасники подавали свою кандидатуру у формі онлайн-заявки.
2. Волонтерські історії 2012 року. На цьому етапі, який тривав із 18 лютого до 18 березня 2013 року, кандидати презентували свою волонтерську діяльність у 2012 році у форматі історії.
3. Визначення переможців. Протягом квітня усі роботи були оцінені Експертною комісією для визначення трьох переможців у кожній номінації.
4. Народне визнання. На цьому етапі, який тривав з 1 до 31 травня 2013 року, учасники конкурсу публікували власні історії на порталі ГУРТ і змагалися за кількість коментарів і переглядів.
5. Урочиста церемонія винагородження переможців конкурсу.

На участь у конкурсі було номіновано понад 200 осіб, які займалися волонтерською діяльністю у громадських, благодійних організаціях, державних установах або в ініціативних групах на території України з 1 січня до 31 грудня 2012 року.

ЕКСПЕРТНА КОМІСІЯ

• Данилів Тетяна, Директор проекту МБО «Добробут громад»
• Іванюк Сергій, Голова правління Ресурсного центру ГУРТ
• Назарук Василь, Викладач Школи соціальної роботи НаУКМА
• Савчук Сергій, Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні
• Супрун Світлана, Консультант Фонду Ч. С. Мотта
• Чувакова Олександра, Координатор соціальних програм компанії Майкрософт-Україна

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСУ «ВОЛОНТЕР РОКУ 2012»

Номінація “Мистецтво та культура”

1 місце: Монастирський Денис, м. Хмельницький
2 місце: Гусак Любов, м. Київ
3 місце: Пурик Оксана, м. Київ
3 місце: Бен-Аруш Анна, м. Херсон

Номінація “Захист прав людини та представлення інтересів громадян”

1 місце: Алєксєєнко Вікторія, м. Татарбунари, Одеська область
2 місце: Китайгородська Тетяна, м. Луганськ
3 місце: Лось Данило, м. Запоріжжя

Номінація “Охорона навколишнього середовища”

1 місце: Грибова Софія, с. Містки, Сватівський район, Луганська область
2 місце: Кравченко Сергій, смт. Ладан, Чернігівська область
3 місце: Югай Олена, м. Херсон

Номінація “Освіта та виховання”

1 місце: Скиба Юрій, м. Прилуки, Чернігівська область
2 місце: Опрелянська Ольга, м. Житомир
3 місце: Кулик Дар’я, м. Ромни, Сумська область
3 місце: Октисюк Анатолій, м. Київ

Номінація “Охорона здоров’я та здоровий спосіб життя”

1 місце: Савельєва Юлія, м. Суми
2 місце: Білокінь Вікторія, м. Полтава
3 місце: Матевосян Татевік, м. Донецьк
3 місце: Вєнєдіктова Анастасія, м. Боярка, Київська область

Номінація “Соціальний захист населення”

1 місце: Дмитрук Юлія, м. Луцьк
2 місце: Попович Василина, м. Ужгород
3 місце: Бабич Лідія, м. Комсомольськ, Полтавська область
3 місце: Андрійченко Дмитро, м. Черкаси

ПЕРЕМОЖНА ВОЛОНТЕРСЬКА ІСТОРІЯ

Автор: Монастирський Денис Анатолійович, голова Подільського молодіжного об’єднання «У майбутнє через культуру»

Проект волонтерських молодіжних трудових загонів «У майбутнє через культуру» у Хмельницькій області

Волонтерство (або безкорислива діяльність заради загального блага) захопило мене ще зі шкільних років. Я люблю подорожувати та бачити нові місця, відкривати нові «перлинки» культурної спадщини, які розсипані навколо. Особливо люблю і маю змогу подорожувати Україною, закоханий у моє Поділля J. А оскільки Хмельниччина займає третє місце в Україні за кількістю архітектурних пам’яток, то і багато є місць, які варто побачити хоча б раз у житті.

Проте, стан цих унікальних палаців, маєтків і замків часом просто жахливий.

Що можу зробити тут я, проста пересічна людина?

Протягом багатьох років я думав, радився, здобував досвід у нас і за кордоном. І ось, у 2012 році ми з друзями по громадській діяльності вирішили організувати волонтерські молодіжні трудові загони у вищих навчальних закладах м. Хмельницького і:

• допомогти молоді побачити перлини Поділля і змінити своє ставлення до спадщини предків;
• допомогти одній пам’ятці – знаменитій Меджибізькій фортеці – розчистити її від сміття, землі та зайвого каміння (по ходу вийшло, що наш проект запросили ще й у м. Ізяслав).

Для громади м. Хмельницького (де організовувались волонтерські трудові загони) і громад смт. Меджибожа Летичівського р-ну та м. Ізяслава Хмельницької області (де працювали волонтерські трудові загони) зусилля молоді з відродження нашої культурної спадщини стали несподіванкою. Адже вже звикли до того, що молоді люди є безініціативними щодо таких питань, і не цікавляться власною історією. Проте, з іншого боку, наші виїзди і робота допомогли людям, які живуть поряд із цією пам’яткою, побачити перспективу свого селища. Вони казали: «Якщо студенти безкоштовно їдуть працювати і відновлювати фортецю, то і ми можемо чимось допомогти, та ще не вмерла Україна…».

Особисто мене глибоко зворушив один виїзд із трудовим загоном у м. Ізяслав. Коли ми приїхали розчищати палац Сангушків, міська влада організувала до 300 городян, які також допомагали нам (чи ми їм :). Я побачив дійсну силу громади, яка може собі допомогти, якщо захоче.

Протягом 2012 року було організовано 12 виїздів волонтерських молодіжних трудових загонів (10 виїздів – на розчищення Меджибізької фортеці (XIV–XVI ст.); 2 виїзди – на розчищення палацу Сангушків в м. Ізяславі (1754–1770 рр.).

Студентам було запропоновано витратити лише один вихідний день свого життя на допомогу історичній пам’ятці. Вдалось організувати трудові загони у чотири ВНЗ м. Хмельницького, а загалом у проекті взяло участь близько 400 студентів. При перерахунку волонтерських годин трудових загонів у грошовий еквівалент (за період вересень–грудень 2012 року), ми здійснили роботи на суму 47917 грн.

Для себе особисто я зламав стереотип, що для молоді сьогодні є нецікавою культура. Навпаки, такі поїздки і важка праця студентів-юристів, економістів, туристів, фізкультурників, майбутніх учителів показали, що волонтерство молоді в цій сфері має великий потенціал. Головне, хто і з якою мотивацією це починає робити. Після кожного виїзду я запитував студентів чи варто було їхати і так важко працювати? В усіх 12 поїздках чув одне й те саме: «Коли поїдемо наступного разу?». Це надзвичайне відчуття, коли гориш справою сам і навколо тебе загораються інші. Щодо себе визначився, що волонтерство – це невід’ємна частина мого життя, без якої, певне, робота і побут затягнуть у круговерть позбавлених сенсу днів і років.

Фотографії реалізації проекту «У майбутнє через культуру»

Відгуки про проект

Проект молодіжних трудових загонів «У майбутнє через Культуру», у якому я брала участь (2 поїздки у Ізяслав) – ЧУДОВИЙ! Завдяки йому я вперше побувала в м. Ізяславі та познайомилась із місцевими пам’ятками архітектури. Ми працювали в костьолі Св. Йосипа та біля палацу Сангушків. Після кожного дня роботи для учасників проекту було додатково організовано  екскурсію містом. Вважаю, що культурна складова цього проекту є дуже важливою для розширення саме культурної та національної свідомості молоді. Також, не менш важливим є те, що молодь залучається до відродження історико-культурної спадщини нашої землі. Адже якщо ти своїми руками конкретно зробив щось, то це запам`ятається на все життя. І бачили б ви очі студентів, коли вони діставали з-під землі старовинні пряжки, уламки посуду, значки, гільзи від снарядів і намагалися відгадати до якого часу належать їхні знахідки! Радісна, цікава, об`єднуюча, корисна та самовіддана справа, яка наповнює серце ентузіазмом!

Ірина Лисак, психолог, педагог (м. Хмельницький, тел. 067-935-45-76).

Проект «У майбутнє через культуру» мені дуже сподобався. Попри тяжку роботу, найбільше вразили самі пам’ятки, особливо Меджибіж. Було дійсно захоплююче слухати про історію Меджибожа, а саме про Баал Шем Това, який жив там. Напевно, історія цього міста закарбувалась у кожного ентузіаста, який хоча б один раз навідався до нього та торкнувся тієї епохи. Вражаючі розповіді, легенди, ще довго не полишали мою свідомість. І навіть до цих пір Меджибіж залишається для мене загадковим, таємним, непізнаним маленьким світом, у якого свої закони та принципи. 

Катерина Сорокошич, студентка Хмельницького національного університету (тел. 068-203-31-29)

У своєму житті я займаюсь багатьма речами, але найближче мені до душі дослідження історії в польових умовах. Завдяки проекту «У майбутнє через культуру», я маю змогу не тільки вивчати історію, а ще й зберігати її. Робота на пам’ятках старовини збагачує мене духовно і дає змогу моїм майбутнім дітям прийти туди, де до нашого приходу був фактично смітник, і насолодитись тією красою та духом історії. 

А ще важливим є те, що минулого року до цих робіт було залучено майже 400 студентів різних ВУЗів і спеціальностей. І більшість із них тепер самі просять продовження. Чим більше буде таких виїздів, тим більше ми зможемо зберегти пам’яток, і тим у більшої кількості молоді ми зможемо запалити отой вогник любові до рідного краю, до своєї історії.

Дмитро Продивус, студент Хмельницького інституту МАУП (тел. 068-205-81-08)