Організація процесу формування моральної культури у курсантів

В умовах корінної реконструкції всіх граней суспільства, духовного розкріпачення людей особливе місце починають займати проблеми виховання й освіти молоді. На сучасному етапі розвитку держави, коли відбувається ламання старих стереотипів мислення, коли замість ідеологічних догм розвивається альтернатива думок і поглядів, суспільство має потребу не тільки у фахівцях високої кваліфікації, але в першу чергу в людях з високим рівнем розвитку моральної культури.

Моральна культура ─ це характеристика особистості з точки зору її цілісного морального розвитку, свідомості і поведінки, а також сукупність моральних якостей, властивих особам певного суспільства, класу, професії, які характеризують рівень їх моральної свідомості і поведінки.

Вивчення військово – педагогічної літератури по проблемі формування моральної культури у курсантів показує, що практично дуже мало звертається увага на питання організації зазначеного процесу. Цим обумовлена необхідність більш детального вивчення проблеми, пов’язаної з роллю професорсько-викладацького та командного складу НАПВУ ім. Б. Хмельницького, як організатора  процесу формування моральної культури у курсантів[1; 2].

Дослідно-експериментальна робота дала можливість зробити висновок про те, що основними шляхами процесу формування моральної культури у курсантів є:

• Розвиток у офіцерського складу знань, умінь та навичок процесу організації формування моральної культури у курсантів;
• Розвиток морального виховання як шляху вдосконалення моральної культури курсантів;
• Стимулювання самовиховання курсантів в процесі формування моральної культури.

Необхідно більш детальніше зупинитися на основних складових процесу організації формування моральної культури у курсантів:

1. Визначення і конкретизація мети та задач процесу формування моральної культури у курсантів.

Аналіз виховного процесу в ВВЗО свідчить про те, що необхідна відповідність мети та задач процесу формування моральної культури у курсантів вимогам, обумовленим соціально-педагогічною і психологічною характеристикою особового складу підрозділу, а також потребам військової служби.

Виходячи з цього, при проведенні педагогічного експерименту в експериментальній групі була поставлена мета процесу формування моральної культури у курсантів – створення найбільш оптимальних умов для максимального прояву можливостей кожного підлеглого в інтересах навчально – виховного процесу і його власного самовдосконалення.

Відповідно до поставленої мети були визначені основні задачі:

• всебічне вивчення особистості кожного курсанта;
• створення умов для повного і якісного оволодіння ним етичними знаннями;
• спонукання курсантів до використання в повсякденному житті елементів моральної культури;
• активізація його самовдосконалення.

У процесі формування моральної культури в підрозділі необхідно усвідомити місце в ньому кожного військовослужбовця. Кожний курсант, як показують матеріали досліджень, може виступати в ролі суб’єкта та об’єкта зазначеного процесу.

2. Планування процесу формування моральної культури курсантів.

Спеціального плану процесу формування моральної культури курсантів в підрозділі не складається. Досвід показує, що велика кількість командирів підрозділів, плануючи виховну роботу на тиждень, місяць, передбачають у ній тільки основні виховні заходи. Так аналіз місячних планів виховної роботи у  підрозділах НАПВУ ім. Б. Хмельницького показав, що заходам по формуванню моральної культури приділяється 4-9% їхнього змісту. Тому начальникам навчальних підрозділів експериментальної групи було запропоновано складати окремий план щодо формування моральної культури курсантів.

3. Педагогічна діяльність по керівництву процесом формування моральної культури курсантів.

Дослідження показало, що цьому елементу командири підрозділів  приділяють незначну увагу. Для забезпечення ефективності практичної реалізації процесу формування моральної культури курсантів необхідно повсякденне керівництво ним з боку професорсько-викладацького та командного складу Академії.

Дослідження, яке було проведене серед випускників Академії 1998-2000 рр. свідчить, що майбутні офіцери до основних якостей, необхідних офіцерам для формування моральної культури в умовах ВВЗО виділили наступні:

• високий рівень етичних знань, творчий підхід, компетентність;
• внутрішня організованість, вимогливість до себе та підлеглих;
• працездатність, відповідальність за доручену справу, почуття обов`язку;
• упевненість у собі, цілеспрямованість, вміння відстоювати свої погляди, вміння взяти на себе відповідальність;
• витримка, вміння переносити тяготи військової служби;
• знання людей, вміння працювати з особовим складом, тактовність, комунікабельність;
• справедливість, честь, гідність офіцера;
• дисциплінованість, принциповість .

Професорсько-викладацький та командний склад  у своїй діяльності керуються принципами моралі, які конкретизуються у нормах повсякденної діяльності та поведінки офіцера. Вони відображають специфічні норми процесу формування моральної культури. До числа таких норм відносять:

• ставлення офіцера до підлеглого повинно бути не просто офіційним, але й товариським;
• ставлення до курсанта як до особистості, повага найбільш цінних його якостей, сприяння їх розвитку;
• постійне визначення підлеглих, для правильного прийняття рішення по відношенню до кожного з них;
• вважати себе відповідальним не лише за правильну поведінку, але й за правильне розуміння її підлеглими, постійно керувати своїми емоціями.

У своїй сукупності ці норми визначають творчий підхід у роботі з курсантами. Природність, відкритість, дружелюбність характеризують  поведінку офіцерів виховних структур Академії. Та при всьому цьому вони вміють ніколи не метушитися, у найважчих умовах зберігають спокій, витримку. Спокійний та урівноважений погляд, привітна посмішка, доброзичливий тон, внутрішня готовність до спільної роботи привертають увагу  курсантів, мобілізують їх внутрішні сили для активної роботи, навчають їх культурі спілкування. Вихователь в процесі формування моральної культури повинен добре знати особовий склад, знати життя та особливості характеру кожного курсанта, його прагнення, сумніви, слабкості та досягнення.

Вирішальним фактором процесу формування моральної культури слід вважати особу вихователя, його особистий приклад. Без особистого безпосереднього впливу вихователя на вихованця справжнє виховання, що проникає у характер, неможливе. Будь-який метод виховання, не перейшовши в переконання вихователя не має ніякої сили в дійсності.

Підвищення вимогливості до себе, розвинута потреба у самовдосконаленні, уміння орієнтуватися у науковій та політичній літературі, послідовно  розширювати та поглиблювати свій кругозір, своє духовне багатство – важливий компонент та показник моральної культури, запорука успіху в діяльності офіцера. Особистий приклад офіцера залишає відбиток у молоді на все  життя.

В результаті вивчення характеристик суб`єктів процесу формування моральної культури у курсантів було визначено рівні сформованості окремих компонентів моральної культури (культура моральної свідомості, професійного спілкування, моральних взаємовідносин) у професорсько-викладацького та командного складу Академії.

Визначення складових організації процесу формування моральної культури дало можливість систематизувати роботу професорсько-викладацького та командного складу  Академії по підвищенню рівня моральної культури курсантів. Для вдосконалення організації процесу формування моральної культури курсантів було здійснено наступні заходи:

1. Впроваджено в систему професійної підготовки професорсько-викладацького та командного складу ряд тем спрямованих на формування моральної культури офіцерів.
2. Було введено постійно діючий семінар з методики організації процесу формування моральної культури  у курсантів. Змістом семінару були проблеми, пов`язані з відпрацюванням у командирів підрозділів навичок та вмінь впливу на курсантів з метою розвитку їх моральної  культури.
3. Вдосконалено роботу по формуванню основ моральної культури курсантів шляхом вирішення кадрових питань. На посаду начальників груп, заступника з виховної роботи в експериментальній групі були призначені найбільш підготовлені офіцери, які мають досвід роботи з людьми, по справжньому люблять свою професію, володіють високим рівнем моральної культури.
4. Була організована цілеспрямована робота по підтриманню авторитету професорсько-викладацького складу та командирів навчальних груп  як складової частини вдосконалення процесу моральної культури.

Таким чином, якість та ефективність процесу формування моральної культури у курсантів в підрозділах НАПВУ ім. Б. Хмельницького знаходиться в прямій і безпосередній залежності від рівня його організації і ступеня керівництва ним; від всієї системи  роботи з командним та професорсько-викладацьким складом Академії, від своєчасного використання різноманітних педагогічних методів, прийомів та засобів виховного впливу на офіцерський склад Академії.

Список використаної літератури

1. Бірюков А. С. Вопросы воинского, нравственного и правового воспитания. – М.: Воениздат, 1988. – 207 с.
2. Подоляк Я. В. Личность и коллектив: психология военного управления. – М.: Воениздат, 1989. – 350 с.
3. Сафін О. Д. Психологія управлінської діяльності командира. – Хмельницький: АПВУ, 1997. – 149 с.