«Я зрозумів, що дітей треба любити не тільки красиво, але й з почуттям глибокої відповідальності за їхнє майбутнє, їх треба любити всім своїм життям, треба любити їх постійно. А це означає – піклуватися про них, про кожного з них, не тішити їх байками про «світле майбутнє», а вдихнути в них мужність боротися проти темряви, вчити їх самих будувати, облагороджувати життя для себе та для інших і захистити його.» Такий висновок автора книги, який зробив спробу осмислити своє багате педагогічне життя з метою простежити за зародженням і становленням у ньому любові до дітей.