Вісник краси. Учитель життя: Літературно-музичний вечір, присвячений 170-річчю А. І. Куїнджі

«Все велике мистецтво, велика думка – це поклоніння Красі у всіх її різноманітних проявах».

С.М. Реріх

27 січня 2011 року у Подільському культурно-просвітницькому Центрі імені М. К. Реріха відбувся літературно-музичний вечір, присвячений 170-річчю з дня народження великого українського живописця Архипа Івановича Куїнджі.

Цей вечір став результатом співпраці Подільського культурно-просвітницького Центру імені М. К. Реріха, Подільського молодіжного культурного об’єднання «У майбутнє через Культуру», Управління культури та туризму Хмельницької міської ради та Центру інноваційної педагогіки та психології Хмельницького національного університету.

В урочистій атмосфері живої музики (Баха, Сенс-Санса, Дебюссі, Шумана, Альбіноні, Каччіні) понад сто гостей вечора занурилися в напрочуд яскравий світ картин великого Куїнджі – Майстра Світла. «Місячна ніч на Дніпрі», «Березовий гай», «Після грози», «Північ», давали відчуття живого, справжнього місячного та сонячного світла, що струмує з полотен, зачаровували красою просторів України.

Слайд-композиція та музичні твори майстерно перепліталися з розповідями про життя та творчий шлях художника. Зачитувалися листи та спогади відомих сучасників Куїнджі, митців, його учнів, які ще глибше пролили світло на дивовижний внутрішній світ цієї сильної духом, талановитої людини.
Архип Іванович Куїнджі – великий класик українського живопису ХІХ століття, геніальний художник, філософ, гуманіст, громадський діяч. Трьома безцінними дарами нагородила його доля: геніального живописця, уславленого педагога та великого мецената.Архип Іванович народився в Україні, у місті Маріуполі.

Ілля Рєпін вважав Куїнджі генієм пейзажу, генієм-посередником між богами та смертними; генієм-новатором, що дає початок новому виду мистецтва.

1880 року Куїнджі вразив глядачів виставкою однієї-єдиної картини «Ніч на Дніпрі». Багато його сучасників, які захоплювалися цією картиною стверджували, що від місячного світла на картині вони відчували фізіологічне роздратування в очах, як при сприйнятті природного світла. Про Куїнджі заговорили як про великого Майстра.

На межі XIX-XX століть з’явився невідомий раніше мистецтву колірний регістр: бузковий, фіолетовий, жовтий, червоний, бірюзовий, фіолетовий. Це будуть улюблені тони художників, поетів, музикантів, науковців. Ілля Рєпін писав: «Куїнджі заклав цілий напрямок у нашому мистецтві, яке сприйняли та розвинули інші художники». Їх об’єднає загальне всім нове напрям – космізм.
Учнями Куїнджі були такі відомі, згодом художники як Реріх, Латрі, Пурвіт, Рушиц, Вроблевський.

Справою всього життя стало створення Товариства художників, яке, попри опір Куїнджі, було названо його ім’ям. Архип Іванович вніс у його заснування мільйонний капітал, свій маєток та всі свої картини. Два десятиліття після відходу Куїнджі Товариство художників працювало на благо Культури.

Великий пейзажист Куїнджі співав гімн природі, він устрімляв людство до Прекрасного, до неземної Краси. В його живописі головною дієвою особою стало Світло. «Ілюзія світла була його Богом, – писав Рєпін, – і не було художника рівного йому у досягненні цього дива живопису».
Розповідь про Архипа Куїнджі супроводжувався показом тематичних слайдів: фотографій, картин А. І. Куїнджі та його учнів.

Етапи творчого шляху Куїнджі були проілюстровані музичними творами у виконанні інструментального ансамблю “Лада” Подільського культурно-просвітницького центру імені М. К. Реріха (керівник Тамара Пасічник).

У вечорі взяли участь: літературна група та інструментальний ансамбль «Лада» Подільського культурно-просвітницького центру імені М. К. Реріха.

Фото 1. Співробітники літературної групи Подільського культурно-просвітницького Центру ім. М. К. Реріха знайомлять гостей з біографією А. І. Куїнджі.

Фото 2. Українські народні мотиви у виконанні камерного інструментального ансамблю «Лада» (керівник Тамара Пасічник) ілюструють українську тематику мистецьких творів А. І. Куїнджі.

Фото 3. Слайд-композиція у музичному супроводі камерного інструментального ансамблю “Лада” (керівник Тамара Пасічник).