Подільський культурно-просвітницький Центр імені М. К. Реріха
Літературно-музична композиція
«Шамбала сяюча»

14 жовтня 2013 року в Подільському культурно-просвітницькому Центрі імені М. К. Реріха (м. Хмельницький, Україна) відбувся урочистий вечір, присвячений 139-й річниці від дня народження всесвітньо відомого художника, вченого, філософа, громадського діяча Миколи Костянтиновича Реріха. Шанувальники творчості Миколи Реріха знайомі з його творчою спадщиною, яка є неминущою духовною цінністю світової культури.

Гостям вечора було представлено літературно-музичну композицію «Шамбала сяюча».

«Лама, розкажи мені про Шамбалу!» – цими словами з нарису Реріха «Шабала сяюча» почалася подорож глядачів у Заповідну Країну. Тема вечора була обрана не випадково. Відомо, що головною віхою в житті та творчості М. К. Реріха стала Центрально-Азійська експедиція (1923–1928), яка стала одним із ключових моментів духовно-культурної еволюції людства. Маршрут експедиції пролягав землями найдавніших культур Азії. Протягом всієї експедиції Микола Костянтинович пише експедиційний щоденник «Алтай-Гімалаї». «Три загадкових сюжети: Заповідна Країна Шамбала, Мудреці та Камінь – проходять ніби золотою ниткою через весь експедиційний щоденник». (Л. В. Шапошникова. «Послання прийдешньої еволюції».) Про ці поняття, що є провідними для еволюції людства, і було розказано гостям вечора.

В основу літературно-музичної композиції, яку підготував інструментальний ансамбль «Лада» (художній керівник – Т. Г. Пасічник) Подільського культурно-просвітницького Центру імені М. К. Реріха, було покладено нарис Миколи Костянтиновича «Шамбала сяюча», а також уривки з інших його нарисів: «Гімалаї», «Урусваті», «Індія», «Алтай–Гімалаї», «Держава Світла», цитати з книг Живої Етики, «Криптограм Сходу», книг Л. В. Шапошникової, листів Учителів Мудрості.

Чарівну атмосферу подарували глядачам музичні теми стародавніх індійських раг, метою яких здавна було духовне єднання слухача і виконавця через музику. Прозвучали священні гімни і мантри Індії та Тибету з використанням тибетських співаючих чаш. Насиченою та змістовною була слайд-програма, в якій використовувалися репродукції картин М. К. Реріха, С. М. Реріха, а також фотографії історичних місць, що згадуються в експедиційному щоденнику «Алтай-Гімалаї». Окрасою вечора стала музика Р. Тагора і Н. А. Римського-Корсакова.

 Мовою легенд і міфів у діалозі двох лам (ролі яких виконували О. Кононов і В. І. Комаров) звучали найскладніші поняття Космічної еволюції, – Єдність Космосу, Світ Вищий, Ієрархія, Вісники, – поєднуючи стародавнє духовне знання і сучасну наукову думку. Провідною темою вечора стало поняття Вчительства – Найвеличнішого Закону Космосу.

«Учительство є найвищий зв’язок, який тільки можливо досягти в наших земних облаченнях. Нас ведуть Учителі, і ми прагнемо досконалості у нашому шануванні Вчителя», – як заповіт звучали слова М. К. Реріха.

 «В оповідях про Шамбалу, в легендах, переказах і піснях полягає, можливо, найбільш значна звістку Сходу. Хто нічого не знає про життєве значення Шамбали, не повинен стверджувати, що він вивчав Схід і знає пульс сучасної Азії», – писав Микола Костянтинович у книзі «Серце Азії».

На завершення вечора проникливо звучала тибетська мелодія, яку музиканти присвятили невимовній красі та величі заповідної та загадкової Країни Шамбали, Великим Махатмам, Учителям Мудрості, які спрямовують свої  сили на благо всього людства.