2 лютого 2015 року виповнюється 136 років від дня народження Олени Іванівни Реріх.

11 лютого 2015 року Подільський культурно-просвітницький центр ім. М.К. Реріха в органному залі Хмельницької обласної філармонії провів урочистий вечір, присвячений цій визначній даті.

З вітальним словом виступив президент Подільського культурно-просвітницького Центру ім. М.К. Реріха, кандидат педагогічних наук ХНУ, доцент Крук Станіслав Леонідович.

Завдяки вечору широка громадськість Хмельницької області отримала змогу доторкнутись до великої особистості, яка принесла новий вимір у розуміння місця людини у житті планети Земля і всього Всесвіту.

В цей надскладний час нового значення набули слова О.І. Реріх про єдність народів, про значення Культури в житті суспільства, про призначення особистості в історії.

Як ніколи актуально пролунали на вечорі її слова: «Час грізний, час нещадний, і ми повинні всією силою духу протистояти руйнуванню. Всі, без сумніву, чекають якоїсь зміни, якогось виходу із глухого кута, але, як завжди, головна маса кидається в сторону механічного вирішення проблеми життя, забуваючи, що справжні зміни можуть прийти лише при розширенні свідомості, в розумінні духовного начала як головного в житті».

Крім цього, прозвучали слова з листів Олени Іванівни Реріх та з її книги «Три ключі», спогади Миколи Костянтиновича та Святослава Миколайовича про Олену Іванівну, слова Ріхарда Рудзітіса, який особисто знав Олену Іванівну Реріх, і присвятив їй роботу «Мати Живої Етики».

У концертній програмі, підготованої спеціально для вечора провідними артистами Хмельницької обласної філармонії, прозвучали твори Йогана Себастьяна Бах, Антоніо Вівальді, Леона Бельмана, Жанни Колодуб, Габрієля П’єрне, Мирослава Скорика.

Музичні твори супроводжувались візуальною слайд-композицією, в якій були використані фотографії сім’ї Реріхів, картини Миколи та Святослава Реріхів, а також панорама Карпатських гір.

Прикрасили концертну програму також віршівидатної української поетеси Ліни Костенко.

Поєднання слова, музики і відеоряду справило на глядачів значне враження.

У програмі взяли участь заслужена артистка України Наталія Молдован, лауреати міжнародних конкурсів Ольга і Тарас Малики.

Співорганізаторами урочистого вечора виступили:

  • Подільський культурно-просвітницький центр ім. М.К. Реріха
  • Подільське молодіжне об’єднання «У майбутнє через культуру»
  • Хмельницька обласна філармонія.

Меценати вечора- засновники ТОВ «Автолідер» та ПП «Баварія – Захід» – Гайдук Роман Володимирович та Гайдук Діана Георгіївна.

Олена Іванівна Реріх(1879-1955)

Олена Іванівна Реріх– філософ і вчена, публіцист і письменниця, автор книг про Будду, про Сергія Радонезького, автор багатьох томів духовно-філософських листів – опублікованих і ще неопублікованих. Вона зібрала і видала Криптограми Сходу, переклала з англійської складну філософську працю О.П.Блаватської «Таємна доктрина».

Олена Іванівна – дружина, невтомна супутниця і натхненниця творчості великого художника і громадського діяча Миколи Реріха. Мати, що дала світу двох синів: відомого у світі вченого сходознавця Юрія Реріха і всесвітньовідомого художника Святослава Реріха.

Вона співавтор ідеї Міжнародного Договору про охорону художніх і наукових установ та історичних пам’ятників, який носить назву Пакта Реріха.

Головна праця життя – серія книг, які були підготовлені до друку й видані Оленою Іванівною та Миколою Костянтиновичем Реріхами і мають загальну назву «Жива Етика». Сама назва цієї науково-філософської системи – Жива Етика – пов’язує небесне і земне, людину і Космос.

Проте, незважаючи на величезну спадщину, залишену Оленою Реріх, ім’я її донедавна було практично невідоме. Сотні тисяч людей бачили картини Миколи і Святослава Реріхів, захоплювалися ними, чули про видатні дослідження зі сходознавства Юрія Реріха, але майже нічого не знали про четвертого члена чудової родини. Поміж тим, факт лідерства Олени Іванівни в сім’ї та її безперечну першість у сфері духовного подвижництва визнавали усі члени родини.

Будучи присутньою в помислах, планах, творчих досягненнях чоловіка і синів, вона віддавала перевагу залишатися за завісою, привідкрити яку, зважаючи на високу міру її душевної делікатності й витонченості, – непросте завдання.

У тридцяті роки минулого століття талановитий письменник Георгій Гребєнщиков, у захопленні реріхівськими ідеями вимовив такі слова:

«Важко вказати у світі та історії людства жінку, яка так гармонійно поєднує в собі глибоку мудрість, найвищу любов до людей і найширші філософські знання… Ніби вона увібрала в себе красу всіх жінок світу за всі тисячоліття від створення світу».