Досвід громадської культурно-просвітницької роботи у вузі

Одним зі стратегічних завдань, визначених у Державній національній програмі “Освіта” /”Україна ХХІ ст./ є “спрямування вищої освіти на забезпечення фундаментальної наукової, загальнокультурної і практичної підготовки фахівців, які мають визначити темпи, рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного прогресу, на формування інтелектуального потенціалу нації та всебічний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства”.

Але, з іншого боку, однією з головних проблем сучасного суспільства  та сучасної системи освіти є однобокість, вузькість навчально-виховного процесу. Він в першу чергу спрямований на здобуття студентами знань з вузькоспеціалізованих дисциплін. При цьому не береться до уваги необхідність різнобічного розвитку їхньої свідомості та самосвідомості.

На це є свої причини, які зв’язані з особливостями нормування навчального навантаження у вузі, дефіцитом бюджетних коштів для організації навчально-виховного процесу та іншими труднощами перехідного періоду, через який проходить усе наше суспільство.

Для розв’язання даної проблеми Подільським молодіжним культурним об’єднанням „У майбутнє через Культуру” (ПМКО) у співпраці з Подільським культурно-просвітительським центром ім. М. К. Реріха (м. Хмельницький) була розроблена Молодіжна культурно-освітня програма (далі Програма), яка пройшла апробацію в трьох вузах м. Хмельницького: у 2002–2003 навчальному році у Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті й Хмельницькій філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” та в 2003–2004 навчальному році у Хмельницькому інституті регіонального управління і права. Програма проводилася за підтримки Відділу культури Хмельницького міськвиконкому.

За мету Програми було визначено сприяння цілісному різнобічному особистісному розвитку студентів, вирішенню їх вікових, соціальних та психологічних проблем шляхом підвищення рівня  культурного розвитку.

Відповідно до поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

1. сприяти формуванню цілісного світогляду в студентів;
2. стимулювати інтелектуальний розвиток студентів;
3. сприяти реалізації творчого потенціалу;
4. посилити прагнення студентів до внутрішнього самовдосконалення;
5. стимулювати розвиток просоціальної спрямованості діяльності студентів;
6. виявити основні тенденції формування ціннісних орієнтацій молоді;
7. визначити роль культурних сфер діяльності в процесі формування особистості.

Програма розроблена на основі трихотомічної  концепції культури, згідно з якою творчий особистісний розвиток людини відбувається завдяки діяльності в трьох сферах культури: науковій, мистецькій та філософсько-етичній.

Діяльність в кожній із цих сфер впливає на розвиток особистості, її свідомості та творчого потенціалу: наукова стимулює розвиток розумової творчості людини, мистецька допомагає у витонченні та розширенні сприйняття оточуючого світу й розвитку естетичної творчості особистості; філософсько-етична сприяє осмисленню людиною життя й свого призначення в ньому, формуванню альтруїстичних мотивацій у її діяльності. Важливою умовою повноцінного різнобічного розвитку є обізнаність і діяльність у всіх трьох культурних сферах.

Зміст Програми.

Програма складається з циклу тематичних семінарів, в яких працівники ПМКО та залучені фахівці знайомлять студентів з різними формами творчої діяльності у сферах культури, а саме: науковим пізнанням, основними напрямками мистецтва, філософсько-етичними аспектами самопізнання.

Кожен із семінарів складається з трьох частин: 1) практична частина (тренінгове заняття); 2) теоретична частина (лекція, виставка, концерт і т.д.); 3) інтерактивне обговорення.

Така послідовність проведення семінарів спрямована на досягнення максимальної ефективності сприйняття студентами викладеного матеріалу.

Загалом Програма містить: 4 науково-популярні лекції, 5 практичних занять (тренінгів), 4 тематичні бесіди, 2 концерти, 2 виставки репродукцій, 2 театральні вистави, 2 літературно-музичні композиції.

Проведення Програми передбачає три етапи:

І.  Вступний етап: знайомство зі студентами, презентація Програми, первинне психологічне анкетування та тестування (констатуючий експеримент).

ІІ.  Основний етап (формуючий експеримент) складається з наступних семінарів:

• Науковий семінар знайомить із сучасними інтегративними науковими відкриттями; спрямований на розвиток інтелектуальних здібностей, та розширення наукового світогляду студентів.
• Художній семінар знайомить студентів із основами образотворчого мистецтва, сприяє розвитку образного мислення.
• Музичний семінар знайомить із основами музичної творчості, сприяє формуванню естетичного смаку.
• Театральний семінар знайомить з основами театрального мистецтва, розвиває комунікативні здібності.
• Поетичний семінар розкриває для студентів світ поетичної творчості.
• Семінар із самовдосконалення розглядає питання цілеспрямованого особистісного самовиховання та самовдосконалення.

ІІІ. Завершальний етап: заключне психологічне тестування (контрольний експеримент) і підведення підсумків.

Після кожного проведеного в рамках Програми заняття збиралися письмові відгуки студентів, у яких вони зазначали свої позитивні та негативні враження від участі в даному занятті. Результати такого зворотного зв’язку свідчать, що заходи Програми дуже сподобалися більшості студентів, які брали в них участь, були також конструктивні зауваження щодо покращення якості їх проведення.

Заходи Програми за своїм змістом були складнішими, ніж широко розповсюджена сучасна примітивна масова культура. На відміну від неї вони вимагали певних душевних зусиль для їх сприйняття. Але, не дивлячись на це, студенти були активними і зацікавленими учасниками. Велику роль в цьому зіграв палкий ентузіазм тих, хто безпосередньо проводив заняття зі студентами.

Результати констатуючого та контрольного експериментально-психологічного дослідження виявили чіткі позитивні зміни потребнісно-мотиваційної сфери студентів та кола їх інтересів, зокрема підвищився рівень мотивації до навчання і пізнання нового в різних галузях науки, мистецтва і філософії.

Висновки

1. одним із шляхів розв’язання проблеми вузькоспеціалізованої спрямованості нашої системи освіти може бути співпраця закладів освіти з громадськими культурними організаціями;
2. в основу такої співпраці для розробки освітньо-виховних заходів може бути покладена трихотомічна концепція культури, згідно якої творчий особистісний розвиток людини відбувається завдяки діяльності в трьох основних сферах культури: науковій, мистецькій, філософсько-етичній;
3. апробація Молодіжної культурно-освітньої програми у вузах м. Хмельницького показала ефективність даного підходу, що проявлялося у позитивних змінах потребнісно-мотиваційної сфери студентів кола їх інтересів, підвищенні мотивації до навчання;
4. важливою умовою пробудження у студентів інтересу до активного пізнання і самопізнання з метою їх гармонійного особистісного розвитку виявився палкий ентузіазм тих, хто проводив культурно-освітні заходи.