Комплексна молодіжна культурно-освітня програма: перспективи превентивно-виховної роботи у вузі

Стаття присвячена проблемі превентивного виховання молоді. Мета дослідження – визначити вплив комплексної культурно-освітньої програми на ціннісно-мотиваційну сферу студентів та проаналізувати її можливий превентивно-виховний ефект. Використано такі психолого-педагогічні методи: бесіда, лекція, тренінг, спостереження, зворотний зв’язок у формі усних і письмових відгуків студентів, а також методики В. Н. Алферова “Ціннісні орієнтації особистості” і С. Н. Алферової “Мотивація до навчання у вузі”. В результаті дослідження отримано позитивні зміни у ціннісно-мотиваційній сфері студентів, які вказують на можливість застосування даної програми з превентивно-виховною метою.

Ключові слова: превентивне виховання, ціннісно-мотиваційна сфера студентів, комплексна молодіжна культурно-освітня програма.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Превентивне виховання молоді є актуальною потребою нашого сьогодення, над реалізацією якої співпрацюють як державні структури і навчальні заклади, так і громадські організації й окремі ентузіасти. Цій проблемі присвячена ціла низка нормативних документів [2; 3; 4; 7], наукових статей [1; 6 та ін.]. Говориться про необхідність роз’яснення молоді шкідливості тютюнопаління, вживання алкогольних виробів, наркотичних речовин, невпорядкованого статевого життя тощо. Але, недоліком такого способу превентивного виховання є фіксація уваги молодих людей на цих негативних явищах, заповнення їх свідомості саме тим, від чого ми хочемо їх застерегти. Про малу ефективність даного шляху свідчить яскравий приклад із життя: хоча реклама цигарок і алкогольних напоїв завжди супроводжується загрозливим попередженням, що куріння може викликати захворювання на рак, а надмірне вживання алкоголю шкідливе для здоров’я, кількість людей, хворих на тютюнову і алкогольну залежність, на жаль, невпинно збільшується.

Щоб уникнути даного протиріччя, на нашу думку, краще формувати у молоді позитивний образ здорового способу життя і здорової взаємодії з оточуючим світом, залучати молодь до конструктивних видів діяльності, тоді у молодих людей просто не залишиться місця в свідомості і часу для деструктивних форм поведінки.

Подільським молодіжним культурним об’єднанням “У майбутнє через Культуру” у співпраці з Подільським культурно-просвітительським центром ім. М. К. Реріха (м. Хмельницький) була розроблена Молодіжна культурно-освітня програма (далі Програма), яка у 2002–2003 навчальному році пройшла апробацію в двох вузах м. Хмельницького: у Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті й Хмельницькій філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”. А в 2003–2004 навчальному році проводилася у Хмельницькому інституті регіонального управління і права за підтримки Відділу культури Хмельницького міськвиконкому.

Як зазначає В. Олуйко, однією з основ виховного процесу у вузі є правильне визначення та формування ціннісних ідеалів [5]. Це має також і превентивно-виховне значення, оскільки саме ціннісні ідеали людини багато в чому визначають її поведінку. Тому при проведенні розробленої нами Програми ми зосередили увагу на ціннісно-мотиваційній сфері студентів, щоб зареєструвати зміни, які в ній відбуватимуться.

Метанашого дослідження– визначити вплив комплексної культурно-освітньої програми на ціннісно-мотиваційну сферу студентів та проаналізувати її можливий превентивно-виховний ефект.

МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

В дослідженні взяли участь 50 студентів Хмельницького інституту регіонального управління і права, із них 25 – експериментальна група і 25 – контрольна. Обидві групи були однакові за статевим складом (складалися із студентів жіночої статі) і віковим співвідношенням (18 – 22 роки).

На початку був проведений констатуючий експеримент, який полягав у визначенні структури ціннісних орієнтацій особистості та мотивації студентів до навчання у вузі за допомогою методик В. Н. Алферова “Ціннісні орієнтації особистості” і С. Н. Алферової “Мотивація до навчання у вузі”.

Проведення Програми явило собою формуючий експеримент. Вона була розроблена на основі трихотомічної концепції культури як єдності науки, мистецтва і філософії, та проводилася у формі факультативних занять і складалася з наукового, мистецького і філософсько-етичного циклів, кожний з яких містив три частини: 1) практичну (тренінг); 2) теоретичну (лекція, виставка, концерт тощо); 3) інтерактивне обговорення. Під час цих заходів працівники Подільського молодіжного культурного об’єднання “У майбутнє через Культуру” та залучені фахівці знайомлять студентів з різними формами творчої діяльності у сферах культури, а саме: науковим пізнанням, основними напрямками мистецтва, філософсько-етичними аспектами самопізнання.

Зміст Програми.

У Програму включені 4 науково-популярні лекції, 5 практичних занять (тренінгів), 4 тематичні бесіди, 2 концерти, 2 виставки репродукцій, 2 театральні вистави, 2 літературно-музичні композиції. Вона містить три етапи:

І.  Вступний етап включає знайомство зі студентами, презентацію Програми, первинне психологічне анкетування та тестування.

ІІ.  Основний етап складається з наступних семінарів:

• Науковий семінар знайомить із сучасними інтегративними науковими відкриттями; спрямований на розвиток інтелектуальних здібностей, та розширення наукового світогляду студентів.
• Художній семінар знайомить студентів із основами образотворчого мистецтва, сприяє розвитку образного мислення.
• Музичний семінар знайомить із основами музичної творчості, сприяє формуванню естетичного смаку.
• Театральний семінар знайомить з основами театрального мистецтва, розвиває комунікативні здібності.
• Поетичний семінар розкриває для студентів світ поетичної творчості.
• Семінар із самовдосконалення розглядає питання цілеспрямованого особистісного самовиховання та самовдосконалення.

ІІІ. Завершальний етап являє собою заключне психологічне тестування і підведення підсумків.

У формуючому експерименті взяли участь студенти експериментальної групи, він тривав протягом 2003–2004 навчального року, були використані такі психолого-педагогічні методи: бесіда, лекція, тренінг, спостереження, зворотний зв’язок у формі усних і письмових відгуків студентів. Студенти контрольної групи навчалися за звичайним навчальним розкладом.

По закінченню формуючого експерименту ми провели контрольний експеримент з використанням психодіагностичних методик, зазначених вище при описанні констатуючого експерименту.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Результати констатуючого експерименту показали, що у більшості студентів (68%) домінуючими виявилися орієнтації на отримання задоволення, керування людьми, матеріальне благозабезпечення. Цінності пізнання нового, пошук та насолода прекрасним, милосердя були на останньому місці. Переважаюча мотивація до навчання у вузі – отримання диплому (84% студентів).

Такий стан ціннісних орієнтацій студентів є сприятливим грунтом для виникнення негативних явищ у їх поведінці. Зокрема, домінуюча мотивація на отримання задоволення спонукає до пошуку шляхів і засобів його отримання. Найлегшими із них є тютюнопаління, вживання алкоголю, токсичних і наркотичних речовин, а також надмірності і збочення у статевому житті. Тим більше, що ці шляхи активно пропагуються масовою псевдокультурою.

Переважаюча мотивація отримання диплому свідчить, про формальне ставлення студентів до навчального процесу і їх низьку зацікавленість навчанням і професійним саморозвитком. Що також є негативним фактором.

Тому є сенс шукати шляхи позитивного впливу на ціннісно-мотиваційну сферу студентів з превентивною метою.

Зворотний зв’язок під час формуючого експерименту засвідчив, що заходи Програми дуже сподобалися більшості студентів, які брали в них участь, були і конструктивні зауваження щодо покращення якості їх проведення.

Заходи Програми за своїм змістом були складнішими, ніж широко розповсюджена сучасна примітивна масова культура. На відміну від неї вони вимагали певних душевних зусиль для їх сприйняття. Але, не дивлячись на це, студенти були активними і зацікавленими учасниками. Велику роль в цьому зіграв палкий ентузіазм тих, хто безпосередньо проводив заняття зі студентами.

Результати контрольного тестування показали, що під впливом Молодіжної культурно-освітньої програми відбулися суттєві зміни в структурі ціннісних орієнтацій студентів експериментальної групи та їх мотивації до навчання у вузі. Зокрема, цінності пізнання нового у світі, пошук і насолода прекрасним, любові до людей стали переважаючими у більшості студентів (64%). Провідною стала мотивація до отримання знань з обраної професії (84% студентів), а отримання диплому як мотивацію до навчання у вузі вказали тільки 16% студентів. В контрольній групі змін у даній сфері не спостерігалося.

Такі зміни ціннісно-мотиваційних орієнтацій студентів значно зменшують вірогідність виникнення у них негативних форм поведінки, адже потяг до пізнання, до прекрасного і любов до людей не сумісні з деструктивними поведінковими проявами. І це свідчить про превентивно-виховний потенціал Молодіжної культурно-освітньої програми на студентів та можливість її застосування з превентивно-виховною метою. В подальшому доцільно провести дослідження, спрямоване на визначення віддалених наслідків участі студентів у комплексній культурно-освітній програмі, а також більш глибше дослідити механізми її превентивно-виховного впливу.

ВИСНОВКИ

1. В основу розробки освітньо-виховних заходів може бути покладена трихотомічна концепція культури, згідно якої творчий особистісний розвиток людини відбувається завдяки діяльності в трьох основних сферах культури: науковій сфері, сфері мистецтва, філософсько-етичній сфері.
2. Комплексна молодіжна культурно-освітня програма, яка була розроблена на основі трихотомічної концепції культури, і проводилася у вузі, виявила позитивний вплив на ціннісно-мотиваційну сферу студентів, що може бути використано з превентивно-виховною метою.
3. Потребують подальшого дослідження механізми превентивно-виховного впливу на студентів комплексної молодіжної культурно-освітньої програми.

ЛІТЕРАТУРА

1. Безпалько В. В. Освітні технології профілактики адитивної поведінки учнівської молоді/ В. В. Безпалько, О. В. Коган // Педагогіка і психологія. – 2004. – №3. – С.62-69.
2. Заходи Міністерства освіти і науки щодо посилення профілактики злочинності, наркоманії та захворювання на СНІД серед учнівської та студентської молоді (наказ Міністерства освіти і науки України від 14.01.99 р. № 10).
3. Концепція превентивного виховання дітей і молоді. (Протокол Президії АПН України № 1–7/3–21 від 26.08.98 р.).
4. Національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства (постанова Кабінету Міністрів України від 15.09.99 р. № 1697).
5. Олуйко В. Концептуальні основи виховного процесу у вищій школі //Голос України. – 20 липня 2004 р. – № 132. – С. 12.
6. Тушина О. Превентивне виховання // Психолог. – 2002. – № 2. – С. 10-13.
7. Указ Президента України від 18 березня 1998 року № 200/98 “Про затвердження комплексних заходів профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їхньої соціальної реабілітації в суспільстві”.

Complex youth cultural-development program: the perspektive of preventive-education work in educational establishment.
I. Ermetov, S. Kruk, M. Ermetova.

This article is dedicate to the problem of preventive education of youth.

The purpose of research – to determine influence of Complex youth cultural-development program to the motivative-evalnative sphere of students and to analyse this possible preventive-education effekt.

We used such psychology-pedagogical methods as: conversation, lecture, treming, observation, vackvaid in the form of feedlack of students, and the metodies of V. Alferov “The value oriantations of personality” and S. Alferova “The motivation of study in educational establishment”. In the end of the research we got positive changes in motivative-evalnative sphere of students, they are testivies that this program really can use with preventive-education purposes.

Key words: preventive education, motivative-evalnative sphere of students, Complex youth cultural-development program.