Вплив культурно-освітньої програми на мотивацію студентів до навчання

В сучасній професійній освіті існує суперечність двох підходів до навчання: один стверджує, що професійна освіта має бути “жорстко профільована”, а інший наголошує на розгалуженні предметної сітки і різнобічному розвитку майбутнього фахівця.

Мета нашого дослідження визначити, як культурно-освітня програма, спрямована на різнобічний культурний розвиток студентів, впливатиме на їх мотивацію до навчання у вузі. Згідно висунутої нами гіпотези, різнобічна освітня діяльність студентів покращуватиме їхню мотивацію до навчання.

В дослідженні взяли участь 50 студентів Хмельницького інституту регіонального управління і права, із них 25 – експериментальна група і 25 – контрольна. Обидві групи були однакові за статевим складом (складалися із студентів жіночої статі) і віковим співвідношенням (18 – 22 роки).

На початку був проведений констатуючий експеримент, який полягав у визначенні структури ціннісних орієнтацій особистості та мотивації студентів до навчання у вузі за допомогою методик В. Н. Алферова “Ціннісні орієнтації особистості” і С. Н. Алферової “Мотивація до навчання у вузі”. Його результати показали, що у більшості студентів (68%) домінуючими виявилися орієнтації на отримання задоволення, керування людьми, матеріальне благозабезпечення. Цінності пізнання нового, пошук та насолода прекрасним, милосердя були на останньому місці. Переважаюча мотивація до навчання у вузі – отримання диплому (84% студентів).

Для формуючого експерименту нами була розроблена Молодіжна культурно-освітня програма на основі трихотомічної концепції культури як єдності науки, мистецтва і філософії. Програма проводилася у формі факультативних занять і складалася із наукового, мистецького і філософсько-етичного циклів, кожний з яких містив три частини: 1)практичну (тренінг); 2) теоретичну (лекція, виставка, концерт тощо); 3) інтерактивне обговорення. У формуючому експерименті взяли участь студенти експериментальної групи, він тривав протягом 2003–2004 навчального року, були використані такі психолого-педагогічні методи: бесіда, лекція, тренінг, спостереження, зворотний зв’язок у формі усних і письмових відгуків студентів. Студенти контрольної групи навчалися за звичайним навчальним розкладом.

По закінченню формуючого експерименту ми провели контрольний експеримент з використанням психодіагностичних методик, зазначених вище при описанні констатуючого експерименту.

Результати контрольного тестування показали, що під впливом Молодіжної культурно-освітньої програми відбулися суттєві зміни в структурі ціннісних орієнтацій студентів експериментальної групи та їх мотивації до навчання у вузі. Зокрема, цінності пізнання нового у світі, пошук і насолода прекрасним, любові до людей стали переважаючими у більшості студентів (64%). Провідною стала мотивація до отримання знань з обраної професії (84% студентів), а отримання диплому як мотивацію до навчання у вузі вказали тільки 16% студентів. В контрольній групі змін у даній сфері не спостерігалося.

Висновок: результати нашого дослідження підтвердили гіпотезу про те, що різнобічна освітньо-пізнавальна діяльність студентів покращує їх мотивацію до навчання і оволодіння обраною професією.