Сектантство як антипод духовного розвитку та формування етичної культури офіцерів-прикордонників

Важливою складовою формування особистості офіцера-прикордонника є духовний розвиток. Згідно психологічного словника, духовність “означає індивідуальну вираженість в системі мотивів особистості двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання і соціальної потреби жити, діяти “для інших”” [1].

Одним із головних факторів духовного розвитку особистості можна вважати формування етичної культури. Як зазначає І.К. Матюша: “…Багатство й чистота духовного життя особистості значною мірою залежать від того, як глибоко людина не тільки усвідомлює, а й відчуває благородство ідей гуманності й добропорядності в утвердженні й розвитку високої моральності. Життя людини характерне тим, що вона, долаючи труднощі задля перемоги колективних і особистих інтересів, глибше усвідомлює себе як особистість, всебічно осмислює моральну відповідальність перед своїм сумлінням за кожний свій вчинок. Без мужнього вольового акту подолання цих труднощів у свідомості не відбувається самоутвердження духовних цінностей” [2]. З цього виходить, що основою духовності є моральність, яка, на думку Г. Ващенко, “тримається на інтелектуальних, чуттєвих і вольових чинниках. Інтелект забезпечує усвідомлення своїх обов’язків. Воля допомагає людині додержувати моральних засад, а чуттєвість забезпечує оцінку й переживання (задоволення – незадоволення) з приводу своїх і чужих вчинків” [3].

Таким чином, суттєвим моментом для формування етичної культури офіцерів-прикордонників є розвиток моральних і вольових якостей, таких як: чуйність, доброзичливість, терпимість, альтруїзм, милосердя, патріотизм, стійкість, наполегливість, рішучість, мужність, відданість, дисциплінованість та ін. Формування їх можливе лише за умови активної діяльності при напруженні волі. Як сказала О.І. Реріх: “…Волю цю ми можемо здобути лише шляхом довгої вправи у проведенні в життя, в дію думок своїх і чужих” [4; с. 431]. Військова служба якраз надає всі можливості та створює сприятливі умови для розвитку цих якостей.

Але поряд з тим за останні роки з’явилось багато релігійних і псевдорелігійних та інших організацій, які пропагують різноманітні шляхи та методики “духовного” розвитку. Більшість цих організацій відносяться до так званих тоталітарних сект і деструктивних культів.

В енциклопедичному словнику можна знайти таке визначення секти: “Секта (від лат. sekta – вчення, напрямок, школа) – релігійна група, община, що відкололась від пануючої церкви. В переносному значенні – група осіб, що замкнулись у своїх дрібних, вузьких інтересах, відірвана від народних мас” [5].

Тоталітарна секта – це організація, діяльність якої базується на жорсткій підпорядкованості членів секти її керівникам, які для того, щоб залучити до секти нових членів та зберегти своїх послідовників залежними і покірними використовують методи контролю свідомості.

Контроль свідомості – використання психологічних методик для маніпулювання думками, почуттями та поведінкою людей без іхньої усвідомленої згоди на це. Інакше кажучи, контроль свіомості являє собою приховане психічне насильство.

Доктор медичних наук, професор Державного наукового центру соціальної та судової психіатрії ім. В.П. Сербського В.Ф. Кондратьєв пов’язує розповсюдження квазірелігійних вчень (тоталітарних сект і деструктивних культів) з характерною для нашого часу духовною спустошеністю, яку Віктор Франкл назвав екзистенційним вакуумом, тобто відсутністю у людей сенсоутворюючих цінностей буття, втратою моральнісного і соціального орієнтування свого “Я” [6].

Сподіваючись знайти сенс життя, вирішити свої психологічні, соціальні чи матеріальні проблеми люди і йдуть у різні секти, які наполегливо їм це пропонують. Більшість таких організацій прикриваються вивіскою загальнолюдських цінностей, чим і приваблюють до себе. Але при цьому вони активно вкорінюють в свідомість своїх членів ідею абсолютної істинності їхнього вчення і виключного положення групи в суспільстві. “Формуються негативне відношення до всіх інших загальноприйнятих соціальних, культурних і релігійних уявлень, установка на ізоляцію себе від життя суспільства” [6].

Маніпулювання свідомістю людей відбувається часто під виглядом проповідей, обрядів, ритуалів, ініціацій, медитацій. Під час цих дійств, в результаті застосування певних психотехнічних методик, у людей виникають стани штучно зміненої свідомості аж до глибокого гіпнозу і самогіпнозу, на тлі яких проводяться масивні навіювання. Вони спрямовані на підкорення волі людей, пригнічення у них здатності до самостійного критичного мислення, формування психічної і духовної залежності від проповідника, від психічного наркотика, який їм запропонували. В кінцевому результаті різко змінюються в негативний бік спрямованість особистості, її спонукання, знижуються творчі здібності і здатність до продуктивної праці. Крім того, як встановила спеціалізована комісія ід головуванням доктора медичних наук, професора Ю.Поліщука, досить часто у членів деструктивних культів та тоталітарних сект розвиваються індуковані маячні, маячноподібні розлади, патологічні надцінні ідеї. Внаслідок фізичного і психічного виснаження створюються передумови для інших захворювань, порушується дітонароджувальна функція.

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що участь військовослужбовців в діяльності тоталітарних сект буде призводити до ослаблення боєздатності армії. Та й саме явище сектанства з його обмеженістю інтересів суперечить призначенню військових, які повинні жити інтересами Батьківщини та всього народу, якому вони покликані служити.

Життя військовослужбовців насичене діяльністю, пов’язаною з виконанням службових обов’язків. Ця діяльність вимагає від них наполегливої, невтомної цілеспрямованої праці. Тому, можна сказати, що “екзистенційний вакуум” в армії не виявляється в тій мірі, як в житті цивільного суспільства. Але не дивлячись на це, загроза бути втягненими в тоталітарні секти для військовослужбовців, в тому числі і для курсантів Національної Академії Прикордонних Військ, залишається актуальною, оскільки ці секти прагнуть залучити у свої ряди якомога більше людей з різних соціальних груп.

Щоб запобігти втягненню військовослужбовців, і особливо майбутніх офіцерів-прикордонників, в різноманітні тоталітарні секти необхідно проводити комплекс відповідних заходів. Можна вважати доцільними такі заходи:

1. проведення роз’яснювальної та просвітительської роботи у військових колективах, в ході якої важливо освітлювати діяльність тоталітарних сект і деструктивних культів, методи, які ними використовуються для залучення нових членів і утримання їх в своєму складі, а також відносно негативних медико-психологічних та соціальних наслідків діяльності цих організацій;
2. спрямування виховної та педагогічної роботи на формування у військовослужбовців високих морально-етичних ідеалів та високої етичної культури, які повинні бути притаманні захисникам миру і своєї Вітчизни;
3. звернення уваги курсантів та інших військовослужбовців на те, що дієве устремління до вищезазначених ідеалів і добросовісне виконання своїх службових і життєвих обов’язків є надійним шляхом духовного розвитку, про що говорить східна мудрість: “Людина досягне досконалості, наполегливо виконуючи свій обов’язок”.

Література

1. Психология. Словарь / Под общ. Ред А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.
2. Матюша І.К. – Педагогіка і психологія, 1998, № 3, с. 164-170.
3. Бійчук Г.Л. – Педагогіка і психологія, 1997, № 4, с. 125-130.
4. Рерих Е.И. Письма. Том 2 (1934 г.) – М.: Международній Центр Рерихов, 2000.
5. Советский энциклопедический словарь. – М.: Сов. энциклопедия, 1989.
6. Кондратьев В.Ф. – Вісник Асоціації психіатрів України, 1997,  № 1, с. 68-74.