исак І. М. Роздуми про принципи гуманної педагогіки на основі аналізу проведення індивідуальних занять з дітьми віком від 4 до 6 років / І. М. Лисак // // Психологія і педагогіка в контексті гуманізації освіти : Збірник наукових праць (з матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції. Хмельницький, 23-28 січня 2007 р.) / За заг. ред. проф. О.М. Коханка. – Хмельницький : Подільський культурно-просвітительський центр ім. М.К. Реріха ; Хмельницький національний університет ; Гуманітарний інститут Хмельницького національного університету, 2007. – 116 с. – С. 38.

Лисак І. М.
психолог Науково-експериментального об’єднання
прикладної психології та педагогіки «Альма Матер»

РОЗДУМИ ПРО ПРИНЦИПИ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ДІТЬМИ
ВІКОМ ВІД4 ДО 6РОКІВ

         Сучасний час – дуже стрімкий – час розвинених технологій, комп’ютерів, шалених інформаційних потоків, він значно впливає на розвиток та формування особистості дитини…. Аналізуючи роботу з дітьми в формі індивідуальних занять, можу сказати, що сучасні дошкільники дещо відрізняються від тих, які були хоча б шість років тому. Перш за все вони трохи інші за своєю психологією – це більш виражені особистості, які спілкуються з дорослим як з рівним, можуть висказати вчителю те, що вони думають, хочуть чи не хочуть, вони більш вільні, незалежні, з більш вираженим відчуттям індивідуального «Я».

         Проводячи заняття з дітьми віком від 4 до 6 років, особливо важливо дотримуватися гуманістичних педагогічних принципів, адже дитина тільки розкриває для себе світ навчання. І особливо важливим є створення цікавої, доброзичливої атмосфери. Кожна дитина приходить на заняття:

  1. з певним рівнем знань;
  2. особистісними особливостями (хтось скромний та нерішучий, хтось надто вразливий, чутливий; хтось самовпевнений та ін.);
  3. нейро-фізіологічними особливостями (розсіяна увага, невміння зосередитись, неврівноваженість тощо);
  4. рівнем вихованості.

         Враховуючи всі ці фактори, неможливо однаково проводити заняття з різними дітьми. І в цьому полягає творчий підхід вчителя до особистості дитини. Він організовує робочий процес так, щоб максимально гармонізувати всі фактори і пробудити у дитини інтерес до навчання, як процесу пізнання, подарувати їй радість розкриття своїх здібностей та радість першим перемогам.

         Заходячи в клас, до дитини, вчитель залишає всі власні проблеми. Зараз є тільки вона – дитина – її очі, її душа, її старання, її маленькі перемоги, її радість….
         Вразливих та нерішучих дітей, дітей з заниженою самооцінкою вчитель хвалить, заохочує навіть за невеличкі успіхи, і головне – без виключення, щиро радіє разом з кожною дитиною її успіхам.
         Не слід боятися фантазувати, сміятися, шуткувати разом з дітьми. Це знімає зайву напругу, встановлює теплу атмосферу, адже немає найкращої нагоди стати друзями, як сміятися разом. Не забуду відповіді одного хлопчика в кінці заняття:

  • Міша, тобі подобається займатися?
  •   Не завжди.
  •   Чому?

Мовчання….

  • Ми мало сміємося…

Діти люблять радіти, захоплюватись. І якщо інтересу на заняттях немає, то вчитель не зміг достучатися до серця дитини.

Разом з цим, дуже важливим моментом на занятті є дисципліна, але не  авторитарна, а як усвідомлення взаємоповаги між дитиною та дорослим. Дошкільники часто сприймають дорослого при  індивідуальній роботі як рівного, часто звертаються на «ти». Деякі діти можуть вередувати, відмовлятися від завдання зі словами: «А я хочу подивитися іншу книжку!», або «Не хочу більше букви називати!». І ніякі авторитарні прийоми тут не допоможуть, лише відіб’ють у дитини все бажання займатись. Навіть якщо основним мотивом такої поведінки дитини є її примхи або лінощі – вчитель виявляє всю свою майстерність, щоб викликати у неї інтерес, а разом з цим допомогти дитині подолати примхливість, страхи перед невдачею, впертість та напрацювати такі якості як старанність, уважність, повага та любов до праці.

А це можливо лише коли учитель щиро любить дитину та поважає її індивідуальність. Адже дитина дуже тонко відчуває люблять її чи ні, співчувають їй чи ні. І тільки з люблячим учителем вона з радістю та бажанням вчиться, виховується та дотримується дисципліни.

         Діти дуже люблять розказувати свої враження, відчуття – і дуже важливо їх вислухати (хоча б декілька секунд), і не боятися, що щось вийде за межі навчального процесу, і вчитель щось не встигне розповісти. Можливо, те що зараз хоче сказати дитина є дуже важливим для її особистого внутрішнього світу, можливо те, що вчитель почує з її уст, дозволить йому по-новому подивитись на те, що і як він робить, і найголовніше – в процесі довірчої взаємодії може відбутися цінний виховний, духовний контакт. Звичайно, в процесі індивідуальних занять це зробити легко, але в умовах класів, це майже нереально. Однак такі спілкування можуть відбуватися і в позакласний час.

         Таким чином, найголовніша якість особистості вчителя – любов до дитини. Це похідна для всієї його діяльності, і особливо до творчості. Немає жодного вчителя, в основі творчості якого не було б любові до дитини. Тільки любов розкриває серце і робить його чутливим, зірким, творчим, спроможним до співчуття. Це основа того вогню, який палає в очах, думках та діях учителя, і який запалює серце дитини для пізнання.

         Виходячи з власного досвіду роботи, з найголовніших принципів гуманної педагогіки, які дозволяють дієво виконувати професійну діяльність, хотілося б виділити:

  1.    Любов до дитини та повага її людської гідності.
  2.    Дисципліна – основа занять.
  3.    Проведення занять в творчій, емоційній і цікавій атмосфері.