Васил’євих Л.Г. Ступінь прояву екзаменаційного стресу в студентів за умов здачі іспитів у тестовій формі та при проведенні усного опитування/ Л. Г. Васил’євих// Психологія і педагогіка в контексті гуманізації освіти : Збірник наукових праць (з матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Хмельницький, 23-28 січня 2007 р.) / За заг. ред. проф. О. М. Коханка. – Хмельницький : Подільський культурно-просвітительський центр ім. М. К. Реріха ; Хмельницький національний університет ; Гуманітарний інститут Хмельницького національного університету, 2007. – 116 с. – С. 84-86.

Васил’євих Л. Г.,
кандидат біологічних наук,
декан соціально-гуманітарного факультету
Хмельницького інституту соціальних технологій ВНЗ ВМУРоЛ «Україна»

СТУПІНЬ ПРОЯВУ ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО СТРЕСУ В СТУДЕНТІВ
ЗА УМОВ ЗДАЧІ ІСПИТІВ У ТЕСТОВІЙ ФОРМІ ТА ПРИ ПРОВЕДЕННІ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

         У зв`язку з переходом навчання у вищий школі на модульно – рейтингову  систему з використанням тестової форми контролю знань студентів та зметою удосконалення чинної в Хмельницькому інституті соціальних технологій ВНЗ ВМУРоЛ «Україна» системи контролю якості знань студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів в інституті було розроблено Положенням «Про  порядок підготовки  та проведення поточного та підсумкового контролю знань студентів ВНЗ ХІСТ ВМУРоЛ  «Україна» з урахуванням вимог Болонської декларації».

         Усі навчальні предмети розбиті на модулі і підсумковий модульний контроль проводиться в тестовій формі з використанням комп`ютерів. Підсумковий контроль при здачі заліку виставляється по результатах поточних модульних контролів. Підсумковий контроль у формі іспиту  проводиться як у тестовій формі на комп`ютері так і у формі комплексного іспиту (тестування на комп`ютерах та усне опитування).

         Як відомо, здача іспитів це стресова ситуація для організму студентів. Екзаменаційний стрес починається з того моменту, коли студент усвідомлює, що йому треба здавати іспит. Безумовно цей стан настає у різні строки у кожного окремого студента. Максимальні зміни в організмі відбуваються до початку іспиту, а після закінчення іспиту зменшуються але ще лишаються вище фонових.

         Як і любий стрес – екзаменаційний стрес проходить три стадії:

  1.   Стадія тривоги, коли відбувається мобілізація всіх ресурсів організму.
  2. Стадія опору, коли організм адаптується до стресового фактору
  3. Стадія виснаження, коли організму не вдається пристосуватись до екстремального фактору при виснаженні всіх його резервів.

Найкраще студент здає іспит при умові адаптації його організму до екзаменаційного стресу. Але іноді час здачі іспиту припадає на фазу виснаження особливо у людей з нестабільним психічним станом. При розвитку невротичного астенічного стану студент взагалі не може скласти іспити. Перебіг самопочуття студента при екзаменаційному стресі залежить від вдалої або невдалої здачі на сесії першого іспиту.

         Реакція організму на екзаменаційний стрес залежить від вроджених особливостей організму; типу вищої нервової діяльності; попереднього досвіду; ставлення батьків до навчання студента; рівня самооцінки; його мотивацій на навчання; рівня підготовленості до іспиту; форми навчання (державний бюджет або контракт); психологічного стану у групі; взаємопорозуміння з викладачем; прогнозу на майбутнє; наявності навичок аутотренінгу та самоадаптації.

         Аналіз проведення іспитів у тестовій формі та при здачі комплексного іспиту показує що:

1.     Є група студентів, що здають іспит на тестах краще ніж усно.

  •   серед них є студенти з особливими потребами (приблизно 10%), які мають невротичний стан і спілкування з екзаменатором у них викликає стрес, який не проявляється при спілкуванні з комп`ютером. У даному випадку знання студента можуть бути виявлені також в комфортних для студента умовах і в усній формі.
  •   бувають випадки, що студент здає позитивно тестове опитування,  а при усному опитуванні взагалі не проявляє свої знань навіть при формулюванні питань так як вони звучали у тестовій формі. Ця ситуація показує, що частка студентів механічно завчили, орієнтуючись на зорову пам`ять, відповіді на тестові питання і в усній мові не можуть їх озвучити.

2.     Основна група студентів дійсно може підтвердити або не підтвердити свої знання не залежно від форми здачі іспиту усно або з використанням комп`ютера.

3.     Необхідно визначити, що при здачі іспиту тільки у вигляді тестового опитування неможливо оцінити:

  • розвиток творчого мислення студента;
  • знання матеріалу в цілому;
  • логічне мислення;
  • взаємозв`язок між розділами предмету;
  • здатність студента до творчого використання накопичених знань;
  • уміння ставити певну проблему та її розв`язувати;
  • практичні навички з даного предмету;
  • використання термінології предмету у усній мові.

Якщо в молодших класах можна відмінити оцінки і тим самим зменшити стресовий вплив навчання на організм дитини, то це не можливо зробити у вищій школі особливо при переході на модульно – рейтингову систему навчання, коли визначаються найкращі студенти та випускники навчального закладу. Особливо коли за цим стоїть можливість кращого працевлаштування.

     Таким чином навчаючись у вузі студент постійно знаходить під впливом психологічного стресу, який збільшується під час сесії, випускних іспитів та захисту дипломних робіт. Безумовно цей стан не проходить для організму без наслідків.

При довготривалому психологічному стресі виникають психосоматичні захворювання до яких відносяться: бронхіальна астма, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, неспецифічний виразковий коліт, нейродерміти та інші,  у розвитку яких психологічні фактори є визначальними.

Таким чином, створення психологічного комфорту при навчанні є вирішальним у профілактиці цілого ряду хронічних захворювань.