Емоційна саморегуляція дорослих із ішемічною патологією серця

Коротка анотація.

Стаття присвячена проблемі визначення особливостей емоційної саморегуляції (ЕС) дорослих із ішемічною патологією серця. З’ясовано роль окремих емоційно-особистісних факторів у розвитку ішемічної патології серця (ішемічної хвороби серця) та розроблено теоретичну модель системи ЕС особистості. Емпіричним шляхом встановлено, що ішемічна патологія серця корелює з такими особливостями ЕС: підвищеним рівнем несвідомих механізмів психологічного захисту, що спотворюють сприйняття дійсності та перешкоджають особистісному розвитку; гіпертрофованим самоконтролем поведінково-діяльнісних проявів емоційних переживань при недостатньому володінні самими емоційними переживаннями; низьким рівнем свідомої смислової ЕС. Розроблено основні положення щодо організації психологічної профілактики, психологічної допомоги та самодопомоги з урахуванням особливостей емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною патологією серця.

Ключові слова: ішемічна патологія серця, ішемічна хвороба серця, емоційна саморегуляція, система емоційної саморегуляції особистості, механізми психологічного захисту.

Постановка проблеми.

Ішемічна патологія серця має велику поширеність серед населення цивілізованих країн. У зв’язку з цим існує необхідність розробки ефективних лікувальних і профілактичних заходів, які повинні базуватися на знаннях етіологічних чинників і механізмів патогенезу. Багатьма дослідниками встановлено велику роль емоційних факторів у етіології та патогенезі ішемічної хвороби серця (ІХС), яка є нозологічним еквівалентом ішемічної патології серця. При цьому, особливості емоційної саморегуляції хворих на ІХС є недостатньо дослідженими. Тобто, існує невідповідність між потребами психокорекційної та психотерапевтичної практики в галузі надання медико-психологічної допомоги людям, які страждають на ІХС, і наявним ступенем дослідженості особливостей їх емоційної саморегуляції в академічній психології. Саме ці обставини зумовлюють актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Роль емоційно-особистісних факторів у етіології та патогенезі ішемічної хвороби серця як психосоматичного розладу вивчали багато вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема такі: Ф. Данбар, Р. Розенман, M. Бльомке, Й. Лільєфорс, Р. Рахе, Ч. Д. Дженкінс, Т. П. Денисова, A. M. Остфельд, Л. В. Симутенко, А. Б. Смулевич, К. В. Судаков, Є. І. Чазов, Н. Л. Ястребова, С. А. Болдуєва, Ю. А. Васюк, В. І. Денисюк, Г. М. Соболєва В. І. Шмалій, І. А. Коваль, В. М. Корнацький, А. А. Меркур’єва, О. Г. Юшковська та ін.

Методологічні, загально-психологічні та психолого-педагогічні аспекти саморегуляції особистості розглянуті в працях українських та зарубіжних учених: С. Д. Максименка, В. О. Моляко, М. Л. Смульсон, Б. В. Зейгарник, С. І. Болтівця, М. Й. Боришевського, О. М. Кокуна, Т. В. Кружевої, Г. С. Никифорова та ін.

Клініко-психологічні аспекти емоційної саморегуляції хворих на ішемічну хворобу серця (механізми психологічного захисту, подолання стресових ситуацій) розглядалися Л. В. Бондарєвою та співавторами, [1; 2], З. А. Вейсовою [3], І. Є. Ганеліною та Н. Я. Притикіною [4; 5], В. В. Соложенкіним і співавторами [6], В. І. Сіманенковим [7].

Невирішена частина загальної проблеми.

У працях згаданих вище авторів зверталась увага на окремі ланки емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною хворобою серця, але структурно-функціональні особливості системи емоційної саморегуляції особистості при ішемічній патології серця ще не були предметом окремого дослідження.

Виходячи з цього, об’єктом дослідження ми обрали емоційно-особистісні чинники етіології та патогенезу ішемічної хвороби серця як психосоматичного розладу, а предметом дослідження – структурно-функціональні особливості системи емоційної саморегуляції особистості при ішемічній патології серця.

Мета дослідження полягала у виявленні відмінностей у системі емоційної саморегуляції дорослих людей із ішемічною патологією серця і дорослих без ішемічної патології серця та кореляції ішемічної патології серця зі структурно-функціональними особливостями системи емоційної саморегуляції особистості.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

1. вивчити роль емоційних переживань і емоційної саморегуляції особистості в етіології та патогенезі ішемічної хвороби серця як психосоматичного розладу;
2. розробити теоретичну модель системи емоційної саморегуляції особистості та відібрати відповідний психодіагностичний інструментарій;
3. виявити відмінності між групами дорослих людей із різними клінічними формами ішемічної патології серця і без ішемічної патології серця за структурно-функціональними особливостями системи емоційної саморегуляції особистості;
4. встановити кореляції ішемічної патології серця зі структурно-функціональними особливостями системи емоційної саморегуляції особистості;
5. розробити основні положення щодо організації психологічної профілактики та психологічної допомоги з урахуванням особливостей емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною патологією серця.

Методика та організація дослідження.

Для розв’язання поставлених завдань застосо­вувалися такі методи:теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел, контент-аналіз медичної документації, психологічне спостереження, клінічне інтерв’ю, констатувальний експеримент, анкетування і тестування, за допомогою: методики виявлення психологічних захистів Келлермана–Плутчика;опитувальника для виявлення вираженості самоконтролю в емоційній сфері, діяльності та поведінці Г. С. Никифорова, В. К. Васильєва, С. В. Фірсової; опитувальника способів оволодіння складною ситуацією (адаптація методики WCQ); методики оцінки емоційного інтелекту Н. Холла; Торонтської алекситимічної шкали; складеної нами анкети «Опитувальник загальних особливостей характеру».

Статистичну обробку даних здійснено за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel

У констатувальний експеримент було залучено дві групи осіб.

Перша група – експериментальна – 36 дорослих осіб із різними клінічними формами ішемічної патології серця. Клініко-психологічне обстеження їх проводилось у кардіологічному відділенні Хмельницької міської лікарні. Наявність ішемічної патології серця та її клінічна форма визначалась лікарями кардіологами на підставі результатів клінічних і параклінічних методів обстеження. В констатувальний експеримент ми не включали осіб із іншою соматичною, неврологічною чи психічною патологією, яка значно змінює психічне функціонування людини. Зокрема, не включали в експеримент осіб із порушеннями функцій щитоподібної та надниркових залоз, ендогенними психозами та іншими тяжкими психічними розладами, а також тих, які перенесли тяжкі органічні ураження центральної нервової системи (черепно-мозкові травми, гострі порушення мозкового кровообігу тощо).

До експериментальної групи увійшли 22 чоловіки і 14 жінок, що склало відповідно 61,1% і 38,9% від загальної кількості. Мінімальний вік обстежених склав 40 років (хворих більш молодого віку при емпіричному дослідженні ми не виявили), максимальний – 70 років (у осіб більш старшого віку ІХС часто поєднувалася з іншою соматичною та неврологічною патологією, яка порушувала психічне функціонування людини, тому ми не включали їх у експериментально-психологічне обстеження), середній – 58,25 ± 5,72 років. За клінічними формами ІХС: 11 осіб (30,6%) із гострим ІМ, 15 (41,7%) – зі стенокардією, 6 (16,7%) – із постінфарктним кардіосклерозом (п/і к/с), 4 (11,1%) – із атеросклеротичним кардіосклерозом (а/с к/с). Порушення серцевого ритму були виявлені в 9 (25,00%) обстежених. У 30 (83,3%) обстежених ІХС поєднувалася з гіпертонічною хворобою. Середній вік, у якому в обстежених проявилася ІХС, загалом склав 54,6 ± 7,5 років, у чоловіків – 52,5 ± 8,0 років, у жінок – 57,6 ± 6,1 років.

Друга група (46 дорослих осіб)– контрольна – взята нами в якості своєрідного «еталону» для порівняння емпіричних показників першої групи, щоб виявити існуючі відмінності. Виходячи з цього, контрольну групу ми сформували таким чином, щоб вона була подібна до експериментальної групи за статевим і віковим складом. Критеріями включення до контрольної групи були такі: вік від 40 до 70 років; відсутність клінічних ознак ішемічної патології серця та іншої соматичної, неврологічної чи психічної патології, яка значно змінює психічне функціонування людини. Психодіагностичне обстеження дорослих контрольної групи проводилось на кафедрі педагогіки та психології Хмельницького національного університету.

Ми висловлюємо щиру вдячність головному лікарю Хмельницької міської лікарні Володимиру Леонтійовичу Розгонюку, завідуючому кардіологічного відділення Валерію Олександровичу Уварову за створення належних умов для проведення клініко-психологічного обстеження дорослих із ішемічною патологією серця, а також студентам Хмельницького національного університету, які навчаються за напрямами підготовки «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка», за допомогу у формуванні та обстеженні контрольної групи дорослих без ішемічної патології серця і всім, хто погодився взяти участь у дослідженні в якості обстежуваних.

Основний матеріал і результати дослідження.

Проведення теоретичного та емпіричного дослідження дозволило отримати такі результати.

Встановлено, що всі види емоційно-особистісних факторів (емоційні реакції, емоційні стани, емоційно-особистісні якості, емоційна саморегуляція особистості) відіграють значну роль у етіології та патогенезі ішемічної хвороби серця. Найчастіше виникнення ішемічної хвороби серця пов’язане з надмірним емоційним напруженням і емоційними переживаннями, що створюють емоційний дискомфорт. У проаналізованих дослідженнях виявлено дані, що свідчать про участь окремих ланок емоційної саморегуляції особистості в патогенезі ішемічної хвороби серця.

На основі загально-психологічної концепції особистісної саморегуляції поведінки С. Д. Максименка, М. Й. Боришевського, Б. В. Зейгарник та інших ми розробили теоретичну модель системи емоційної саморегуляції дорослих людей, у якій нами виділено три ієрархічні рівні:

1. несвідому емоційну саморегуляцію, що забезпечується несвідомими механізмами психологічного захисту;
2. свідому вольову емоційну саморегуляцію, спрямовану на трансформацію або пригнічення дискомфортних емоційних переживань та їх моторних і вегетативних проявів;
3. свідому ціннісну емоційну саморегуляцію, спрямовану на усунення внутрішньо-особистісних причин дискомфортних емоційних переживань шляхом осмислення та переосмислення власних потреб і цінностей та породження нових сенсів.

Відповідно до цієї моделі системи емоційної саморегуляції особистості відібрано батарею психодіагностичних методик для її дослідження в дорослих осіб.

На етапі емпіричного дослідження ми провели перевірку висунутої нами гіпотези, яка полягала в тому, що для хворих на ішемічну хворобу серця притаманна ослабленість вищих (свідомих) рівнів системи емоційної саморегуляції особистості.

Ми з’ясували, що в дорослих, які страждають на ішемічну хворобу серця, на відміну від дорослих без симптомів зазначеного захворювання більш розвинені несвідомі механізми психологічного захисту, особливо – проекція (р<0,01). Механізм пригнічення є достовірно нижчим (р<0,05).

Групи дорослих із ішемічною хворобою серця і тих, у кого це захворювання не виявлено, не відрізняються за рівнем самоконтролю емоційної сфери, який є нижчим, ніж самоконтроль діяльності та поведінки. В дорослих із ішемічною хворобою серця зареєстровано значно вищі рівні самоконтролю діяльності (р<0,01) та поведінки (р=0,01).

Здатність до позитивної переоцінки проблемних ситуацій та здобуття корисного особистісного досвіду в дорослих із ішемічною хворобою серця значно нижча, ніж у дорослих без ішемічної хвороби серця (р<0,05).

За допомогою методики оцінки емоційного інтелекту (Н. Холла) ми не виявили в хворих на ішемічну хворобу серця суттєвих відмінностей від дорослих без ішемічної хвороби серця і отримали суперечливі результати як за її власними шкалами, так і при порівнянні з результатами інших методик.

У дорослих із ішемічною хворобою серця виявлено достовірно вищий рівень алекситимії, тобто утруднення вербалізації власних емоційних переживань, ніж у дорослих без ішемічної хвороби серця (р<0,05).

В групі хворих на ішемічну хворобу серця неадекватна оцінка власної особистості та поведінки зустрічається майже в п’ять разів частіше, ніж у групі дорослих без ішемічної хвороби серця (р<0,001) .

Дорослі з ішемічною хворобою серця на відміну від дорослих без ішемічної хвороби серця (р<0,05): менше приділяли уваги турботі про своє серце в минулому (до захворювання); надають діяльності серця меншого значення; не зважають на почуття і відчуття, що виникають у серці, і, відповідно, менше прислухаються до нього в різних життєвих ситуаціях.

Проведений нами кореляційний аналіз не виявив статистично достовірної кореляції між особливостями емоційної саморегуляції та клінічними формами ішемічної хвороби серця, наявністю чи відсутністю порушень ритму серця. Це дало нам підстави узагальнити результати, отримані за допомогою різних експериментально-психологічних методик, і поширити це узагальнення на всю групу хворих на ішемічну хворобу серця.

Узагальнення емпіричних даних дало змогу встановити, що ішемічна патологія серця корелює з такими особливостями системи емоційної саморегуляції особистості:

1. підвищеним рівнем прояву несвідомих механізмів психологічного захисту (проекції, регресії, реактивного утворення, заперечення, компенсації, проекції, інтелектуалізації), що спотворюють сприйняття дійсності та перешкоджають особистісному розвитку;
2. гіпертрофованим самоконтролем зовнішніх (поведінково-діяльнісних) проявів емоційних явищ при недостатньому володінні емоційними процесами і станами на рівні внутрішніх (суб’єктивних) переживань;
3. заниженим рівнем свідомої ціннісної емоційної саморегуляції.

Наступний крок дослідження полягав в тому, щоб визначити місце, яке виявлені нами особливості емоційної саморегуляції займають в психосоматичній системі етіології та патогенезу ІХС. Тут можна сформулювати два припущення:

1. описані нами особливості емоційної саморегуляції є преморбідними характеристиками особистості, тобто такими, що існували до виникнення захворювання, створюючи патогенетичний ґрунт, на якому стреси та деструктивні емоційні переживання «процвітали» і здійснювали свій патогенний вплив;
2. описані нами особливості хворих на ІХС є набутими внаслідок хронічного захворювання серця та психологічної адаптації особистості до цього захворювання.

Щоб визначити, яка із цих гіпотез є більш вірогідною, ми проаналізували психологічну природу виявлених особливостей емоційної саморегуляції.

Несвідомі інтрапсихічні механізми психологічного захисту формуються тривалий час у процесі розвитку особистості, починаючи з раннього дитинства, під впливом соціального оточення. У кожного індивіда формується своя система механізмів захисту, що має індивідуальну структуру. Ці механізми в значній мірі закриті від довільного та безпосереднього втручання свідомості. Внаслідок цього вони є досить стійкими та консервативними утвореннями психіки, зумовлюють стереотипні ментально-емоційні та поведінкові реакції на стресові подразники [8; 9]. Маючи таку природу, система несвідомих інтрапсихічних механізмів психологічного захисту є досить стійкою характеристикою особистості. Практика психодинамічної психотерапії свідчить, що для досягнення конструктивних змін у системі несвідомих механізмів захисту потрібні регулярні багаторічні свідомі зусилля самої людини.

Виходячи зі сказаного, особливості несвідомого рівня емоційної саморегуляції, виявлені нами в хворих на ІХС, слід розглядати як такі, що існували в них і в преморбідному періоді. Це означає, що вони могли зробити свій внесок у виникнення ІХС.

Механізми свідомого вольового самоконтролю поведінково-діяльнісних проявів емоційних явищ, будучи закріплені як звичка, також стають характерною рисою особистості. Можна припустити, що хронічне захворювання серця, відображаючись у свідомості хворого, змінює його свідому поведінку, змушує більше контролювати свої діяльність, поведінку та емоційні прояви, оскільки напади серцевого болю часто асоціюються з надмірними емоційними сплесками. Навчитися краще контролювати (тобто загальмовувати) окремі аспекти своєї діяльності та поведінки (психомоторні акти) набагато легше, ніж власне емоції. Наслідком цього є диспропорційне зростання самоконтролю зовнішніх (поведінково-діяльнісних) проявів емоцій при недостатньому контролі внутрішніх (суб’єктивних) аспектів емоційних явищ. Саме таку картину і зафіксувало наше дослідження.

Та все ж, слід узяти до уваги, що в понад 80% обстежених нами хворих ІХС виникла на фоні гіпертонічної хвороби, а гіпертрофована здатність до самоконтролю психомоторних компонентів емоційних переживань є типовою преморбідною рисою хворих на артеріальну гіпертензію [10, с. 15]. Відповідно, ми приходимо до висновку, що виявлені нами особливості свідомого вольового рівня емоційної саморегуляції хворих на ІХС, найбільш вірогідно, існували в них і до виникнення ішемічної патології серця.

Що ж стосується свідомої смислової емоційної саморегуляції, то вона піддається розвитку ще важче, ніж механізми нижчих рівнів, оскільки потребує свідомого пізнання своїх емоційних переживань і внутрішньо-особистісних перебудов. Її розвиток займає багато років, а втраченою вона може бути лише при тяжкій психічній та неврологічній патології, що супроводжується вираженим регресом когнітивних функцій та свідомості. Ми не включали в експериментально-психологічне дослідження осіб із зазначеною патологією, тому в нас є всі підстави вважати, що занижений рівень свідомої смислової емоційної саморегуляції, виявлений у хворих на ІХС, є характерною рисою їхньої особистості, яка передувала виникненню ІХС і робила свій внесок у виникнення ішемічної патології серця.

Слід узяти до уваги, що в більшості обстежених нами дорослих (58,3%) із ІХС клінічні прояви ІХС тривали 1 рік або менше, що було показано в табл. 2.5. За такий короткий термін стійкі зміни особистості, зазвичай, не виникають. Досвід психодинамічної психотерапії засвідчує, що для досягнення стійких особистісних змін потрібно не менше трьох років. Це стосується і системи емоційної саморегуляції – сутнісної характеристики особистості, становлення якої відбувається тривалий час у ході онтогенезу.

Третина (30,5%) обстежених мала багаторічний (4 і більше років) перебіг захворювання. В багатьох дослідженнях показано, що у хворих на ІХС із часом виникають характерні зміни особистості, що проявляються загостренням іпохондричних, депресивних, тривожних, істеричних, психастенічних рис [11–16 та ін.]. Тому повністю виключити вплив хронічної ІХС на систему емоційної саморегуляції особистості обстежених нами хворих ми не можемо. Вплив хронічного перебігу ІХС на систему механізмів психологічного захисту особистості, на механізми свідомої вольової та смислової емоційної саморегуляції на сьогоднішній день залишається не дослідженим.

Таким чином, констатувальний експеримент виявив у дорослих із ішемічною хворобою серця ослабленість свідомих рівнів системи емоційної саморегуляції особистості, що підтвердило нашу гіпотезу.

Виявлені та систематизовані психологічні особливості емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною патологією серця покладені в основу розроблених нами основних положень щодо організації психологічної профілактики ішемічної хвороби серця і психологічної допомоги дорослим із ішемічною патологією серця.

Висновки

1. Шляхом теоретичного аналізу медичної та психологічної літератури встановлено, що всі види емоційно-особистісних факторів (емоційні реакції, емоційні стани, емоційно-особистісні якості, емоційна саморегуляція особистості) відіграють велику роль у етіології та патогенезі ІХС. Найчастіше виникнення ІХС пов’язане з надмірним емоційним напруженням і емоційними переживаннями, що створюють емоційний дискомфорт. У існуючих дослідженнях виявлено вказівки на ослабленість окремих ланок системи емоційної саморегуляції дорослих із ІХС, але система емоційної саморегуляції особистості дорослих із ішемічної патологією серця ще не була предметом окремого дослідження.
2. На підставі аналізу наукової літератури визначено зміст і співвідношення основних понять, які стосуються емоційної саморегуляції, таких як: регуляція, управління, керування, контроль, емоційна саморегуляція, регуляція емоцій, керування емоціями, самоконтроль. На підставі загально-психологічної концепції особистісної саморегуляції поведінки запропоновано ієрархічну трьохрівневу модель системи емоційної саморегуляції особистості, яка включає: несвідому, свідому вольову та свідому смислову емоційну саморегуляцію. Відповідно до цієї моделі системи емоційної саморегуляції особистості відібрано батарею психодіагностичних методик для її дослідження в дорослих осіб.
3. Із допомогою відібраної батареї психодіагностичних методик проведено обстеження дорослих людей із різними клінічними формами ішемічної патології серця (експериментальна група) і дорослих без ішемічної патології серця (контрольна група) та виявлено відмінності цих груп за структурно-функціональними особливостями системи емоційної саморегуляції особистості. З достатньо високою статистичною значущістю встановлено, що в дорослих із ішемічною патологією серця більш виражені механізми психологічного захисту, самоконтроль у діяльності та поведінці, алекситимія. Водночас, у них менш виражена здатність до позитивної переоцінки складних життєвих ситуацій.
4. Встановлено кореляції ішемічної патології серця з такими структурно-функціональними особливостями системи емоційної саморегуляції особистості:
   • підвищеним рівнем прояву несвідомих механізмів психологічного захисту, що спотворюють сприйняття дійсності та перешкоджають особистісному розвитку;
   • гіпертрофованим самоконтролем зовнішніх (поведінково-діяльнісних) проявів емоційних явищ при недостатньому володінні самими емоційними переживаннями;
   • заниженим рівнем свідомої смислової емоційної саморегуляції.
     
5. Завдяки отриманим у дослідженні даним розроблено основні положення щодо організації психологічної профілактики, психологічної допомоги та самодопомоги з урахуванням особливостей емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною патологією серця.
6. Розроблені на підставі отриманих у дослідженні даних основні положення щодо організації психологічної профілактики та психологічної допомоги з урахуванням особливостей емоційної саморегуляції дорослих із ішемічною патологією серця можуть використовуватись психологами, психотерапевтами, лікарями-психіатрами, лікарями-кардіологами при наданні психологічної допомоги людям із ішемічною патологією серця і людям із психологічною схильністю до неї; а також – самими особами, які хворіють на ІХС або мають до неї психологічну схильність.

Завдяки проведеному психологічному аналізу отриманих результатів і з огляду на малу тривалість клінічних проявів ІХС (1 рік і менше) в більшості обстежених, встановлено, що описані особливості емоційної саморегуляції є, в значній мірі, преморбідними характеристиками особистості, вони створюють підґрунтя патогенного впливу стресів і деструктивних емоцій. При цьому, не можна виключити, що багаторічний перебіг ІХС у частини обстежених не наклав свій відбиток на систему емоційної саморегуляції їх особистості. Характер впливу тривалого перебігу ІХС на систему емоційної саморегуляції особистості залишається нез’ясованим і потребує окремого дослідження.

Перспективи подальших досліджень ми бачимо: в удосконаленні системи психодіагностичних методів і методик дослідження емоційної саморегуляції особистості; в апробації розроблених нами основних положень щодо організації психологічної профілактики ішемічної хвороби серця та психологічної допомоги дорослим із ішемічною патологією серця з урахуванням особливостей їх емоційної саморегуляції; в з’ясуванні характеру впливу багаторічного перебігу ІХС на систему емоційної саморегуляції особистості; в пошуку кореляцій між захворюваннями серця та особливостями світогляду людей, їх ставленням до екзистенційних питань.

Література

1. Бондарева Л. В. О роли медицинского психолога в изучении психологических факторов риска ИБС / Л. В. Бондарева, З. Я. Ковалева // Реабилитация больных ишемической болезнью сердца : сборник научных трудов / Ред. колл.: В. И. Шахматов [и др.] / Четвертое главн. управл. при МЗ СССР. – М., 1980. – С. 31–33.
2. Бондарева Л. В. К анализу некоторых форм психологических защитных реакций у больных ишемической болезнью сердца / [Л. В. Бондарева, З. Я. Ковалева, В. А. Перевозникова, Л. Н. Капитонова] // Реабилитация больных ишемической болезнью сердца : сборник научных трудов / Ред. колл. : В. И. Шахматов [и др.] / Четвертое главн. управл. при МЗ СССР. – М., 1980. – С. 36–39.
3. Вейсова З. А. Об одном личностном факторе риска возникновения ИБС / З. А. Вейсова // Психопатология, психология эмоций и патология сердца : Тезисы докладов Всесоюзного симпозиума (Суздаль, 12-15 апреля 1988 г.) / Отв. ред. акад. АМН СССР Г. В. Морозов / МЗ СССР, Всесоюз. науч. общ-во невропатол. и психиатр., Московск. науч.-исслед. ин-т психиатрии МЗ РСФСР, Московск. ордена Трудового Красного Знамени мед. стомат. ин-т им. Н. А. Семашко. – М. : Изд-во Всесоюз. науч. общ-ва невропатол. и психиатр., 1988. – С. 18.
4. Ганелина И. Е. Некоторые аспекты проблемы патогенеза ишемической болезни сердца / И. Е. Ганелина // Кардиология. – 1971. – Т. ХI, № 9. – С. 36–42.
5. Ганелина И. Е. Значение нервного напряжения и поведенческих особенностей для развития и течения ишемической болезни сердца / И. Е. Ганелина, Н. Я. Притыкина // Регуляция висцеральных функций: закономерности и механизмы : сборник научых работ / Отв. ред. Н. П. Бехтерева / АН СССР отд-ние физиол. – Л. : Изд-во «Наука» Ленингр. отд-ние, 1987. – С. 45–62.
6. Соложенкин В. В. Изучение механизмов психологической защиты у больных, перенесших инфаркт миокарда, на госпитальном этапе реабилитации / В. В. Соложенкин, С. Ю. Мухтаренко, А. Н. Зерниченко // Профилактика, диагностика и лечение основных сердечно-сосудистых заболеваний в условиях Киргизии / Под ред. член.-корр. АМН СССР, проф. М. М. Миррахимова / МЗ Киргиз. ССР, Киргиз. науч.-исслед. ин-т кардиол. – Фрунзе, 1986. – С. 89–99.
7. Симаненков В. И. Психосоматические факторы риска при ишемической болезни сердца и язвенной болезни / В. И. Симаненков // Предболезнь – болезнь – выздоровление : тезисы XVIII Всесоюз. съезда терапевтов (Ленинград, 24 марта 1981 г.) / Под ред. акад. АМН СССР, Героя Соц. Труда, проф. Ф. И. Комарова / МЗ СССР, Всесоюз. науч. общ-во терапевтов. – М., 1981. – Ч. I. – С. 472–473.
8. Безносюк Е. В. Механизмы психологической защиты / Е. В. Безносюк, Е. Д. Соколова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 1997. – Т. 97, № 2. – С. 44–48.
9. Психологическая защита: направления и методы : [учеб. пособ.] / [Т. В. Маликова, Л. А. Михайлов, В. П. Соломин, О. В. Шатровой]. – СПб. : Речь, 2008. – 231 с.
10. Курпатов А. В. Психология сердца : пособ. для врачей общ. практ. / А. В. Курпатов, Г. Г. Аверьянов. – М. : ЗАО «ОЛМА Медиа Групп», 2007. – 192 с.
11. Болдуева С. А. Психологические особенности и вариабельность сердечного ритма у внезапно умерших и выживших больных инфарктом миокарда / С. А. Болдуева, О. В. Трофимова, В. С. Жук // Терапевтический архив. – 2006. – № 12. – С. 35–40.
12. Динамика психологического статуса и качества жизни больных инфарктом миокарда в зависимости от тяжести течения постинфарктного периода / [А. Б. Хадзегова, Т. А. Айвазян, В. П. Померанцев и др.] // Кардиология. – 1997. – Т. 37, № 1. – С. 37–40.
13. Затяжные ипохондрические реакции (по типу ипохондрического развития) у больных инфарктом миокарда / [А. Б. Смулевич, А. Л. Сыркин, М. Ю. Дробижев и др.] // Терапевтический архив. – 1994. – Т. 66, № 7. – С. 83–88.
14. Кирюхин О. Л. Комплексная оценка и коррекция психических нарушений у больных ишемической болезнью сердца / О. Л. Кирюхин, Н. А. Гасанов, Д. Р. Ракита // Клиническая медицина. – 2007. – Т. 85, № 8. – С. 29–33.
15. Мелодиев А. А. Опыт оценки психических изменений у больных ишемической болезнью сердца, перенесших инфаркт миокарда / А. А. Мелодиев // Клинико-психологическое исследование личности : материалы симпозиума. – Л., 1971. – С. 181–184.
16. Юшковська О. Г. Взаємозв’язок особливостей особистості і показників якості життя хворих на ішемічну хворобу серця на санаторно-курортному етапі реабілітації / О. Г. Юшковська // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. – 2006. – № 1. – С. 8–11.

АННОТАЦИЯ

Гаврилькевич В. К. Эмоциональная саморегуляция взрослых с ишемической патологией сердца.

Статья посвящена проблеме определения особенностей эмоциональной саморегуляции (ЕС) взрослых с ишемической патологией сердца. Выяснена роль отдельных эмоционально личностных факторов в развитии ишемической патологии сердца (ишемической болезни сердца). Разработана теоретическая модель системы ЕС личности. Эмпирическим путем установлено, что ишемическая патология сердца коррелирует с такими особенностями ЕС: повышенным уровнем несознательных механизмов психологической защиты, которые искажают восприятие действительности и препятствуют личностному развитию; гипертрофированным самоконтролем поведенческо-деятельностных проявлений эмоциональных переживаний при недостаточном владении самими эмоциональными переживаниями; низким уровнем сознательной смысловой ЕС. Разработаны основные положения относительно организации психологической профилактики, психологической помощи и самопомощи с учетом особенностей эмоциональной саморегуляции взрослых с ишемической патологией сердца.

Ключевые слова: ишемическая патология сердца, ишемическая болезнь сердца, эмоциональная саморегуляция, система эмоциональной саморегуляции личности, механизмы психологической защиты.

THE SUMMARY

Gavrilkevich V. K. Emotional self-regulation of adults with ischemic pathology of heart.

The article is devoted the problem of determination of features of emotional self-regulation (ES) of adults with ischemic pathology of heart. There is determined the role of some emotional phenomena and ES in the genesis of ischemic pathology of heart (ischemic heart disease) in the dissertation. The theoretical model of personality’s ES is developed. It is set an empiric way, that ischemic pathology of heart correlates with such features of ES: a heightened level of irresponsible mechanisms of psychological defence, which distort reality and hinder personality development; hypertrophied self-control of activity-behavioral displays of the emotional phenomena is at an insufficient control emotional experience; the low level of conscious sense ES. Substantive provisions are developed in relation to organization of psychological prophylaxis, psychological help and self-help taking into account the features of emotional self-regulation of adults with ischemic pathology of heart.

Keywords: ischemic pathology of heart, ischemic heart disease, emotional self-regulation, system of emotional self-regulation of personality, mechanisms of psychological defence.