Структура психологічних захистів у дорослих із ішемічною хворобою серця

Коротка анотація.

Стаття присвячена проблемі психології людей, які страждають на ішемічну хворобу серця (ІХС). Мета дослідження – уточнити структуру психологічних захистів у дорослих із ІХС. За допомогою методики виявлення психологічних захистів Келлермана–Плутчика обстежено 36 осіб із різними клінічними формами ІХС і 46 осіб без ІХС. Виявлено відмінності за структурою психологічних захистів між особами із ІХС і без ІХС, а також між особами із різними клінічними проявами ІХС.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця (ІХС),психологічні захисти, структура психологічних захистів.

Краткая аннотация.

Гаврилькевич В. К.
Структура психологических защит у взрослых с ишемической болезнью сердца.

Статья посвящена проблеме психологии людей, которые страдают от ишемической болезни сердца (ИБС). Цель исследования – уточнить структуру психологических защит у взрослых с ИБС. С помощью методики выявления психологических защит Келлермана–Плутчика обследовано 36 человек с разными клиническими формами ИБС и 46 человек без ИБС. Выявлены отличия в структуре психологических защит между людьми с ИБС и без ИБС, а также между людьми с разными клиническими проявлениями ИБС.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца (ИБС), психологические защиты, структура психологических защит.

The summary.

Gavrilkevich V. K.
The structure of psychological defenses of adults with coronary heart disease.

The article is devoted to the problem of the psychology of people who suffer because of coronary heart disease (CHD).  Research  purpose – to specify the structure of psychological defenses in adults with CHD. Using method identify psychological defenses Kellermann–Plutchik were examined 36 people with different clinical forms of ischemic heart disease and 46 persons without CHD. There were found out differences after the structure of psychological defenses between persons with CHD and without CHD, and also between persons with the different clinical manifestations of CHD.

Keywords: coronary heart disease (CHD), psychological defenses, the structure of psychological defenses.

Постановка проблеми.

Ішемічна хвороба серця (ІХС) є дуже поширеною серед населення нашої держави. Вона є частою причиною втрати людиною працездатності, а також займає провідне місце серед причин смертності населення. Таким чином велика поширеність ІХС призводить до великих соціальних і економічних втрат. Тому профілактика ІХС та ефективна допомога хворим людям є надзвичайно важливим завданням сьогодення. Для цього необхідно якомога глибше пізнати причини та механізми розвитку ІХС, а також психологію людей, які страждають на ІХС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

ІХС віднесена до категорії психосоматичних розладів, оскільки психічні фактори відіграють значну роль у її етіології та патогенезі [1, с. 147–148]. Серед психічних факторів у контексті патогенезу ІХС згадуються психологічні захисні реакції [2], захисна установка [3], механізми психологічного захисту [4]. Показано, що надмірно виражені та неконструктивні механізми психологічного захисту відіграють несприятливу роль у патогенезі та клінічному перебігу ІХС.

Невирішена частина загальної проблеми.

Зробивши огляд наукової медико-психологічної літератури, ми побачили, що дослідженню механізмів психологічного захисту в хворих на ІХС присвячені лише поодинокі публікації. Структура психологічних захистів у дорослих із ішемічною патологією серця є недостатньо дослідженою. Поглиблення уявлення про цю сферу особистості при ІХС сприятиме покращенню психологічної допомоги хворим на ІХС.

Мета дослідження – уточнити структуру психологічних захистів у дорослих із ішемічною патологією серця.

Методика та організація дослідження

Для досягнення обраної мети ми обстежили 36 дорослих осіб (22 чоловіка і 14 жінок) із різними клінічними формами ІХС (середній вік – 58,25 ± 5,72 років) і 46 дорослих без ІХС (середній вік – 51,76 ± 6,91 років). Мінімальний вік обстежених становив 40 років, максимальний – 70 років.

За клінічними формами ІХС: 11 осіб (30,6%) із гострим інфарктом міокарду, 15 (41,7%) – зі стенокардією, 6 (16,7%) – із постінфарктним кардіосклерозом, 4 (11,1%) – із атеросклеротичним кардіосклерозом. Порушення серцевого ритму були виявлені в 9 (25,00%) обстежених із ІХС.

Клініко-психологічне обстеження осіб із ІХС проводилось у кардіологічному відділенні Хмельницької міської лікарні. Наявність ішемічної патології серця та її клінічна форма визначалась лікарями кардіологами на підставі результатів клінічних і параклінічних методів обстеження. До клініко-психологічного обстеження ми не залучали осіб із іншою соматичною, неврологічною чи психічною патологією, яка значно змінює психічне функціонування людини.

Психодіагностичне обстеження дорослих без ІХС проводилось на базі кафедрі педагогіки та психології Хмельницького національного університету.

Для клініко-психологічного обстеження використали методику виявлення психологічних захистів Келлермана–Плутчика [5, с. 217–222], яка ще не застосовувалась для психодіагностичного обстеження хворих на ІХС.

За допомогою цієї методики ми оцінили рівень розвитку таких механізмів, як:

1. заперечення – інфантильна підміна прийняття оточуючими увагою з їхнього боку, будь-які негативні аспекти цієї уваги блокуються на стадії сприйняття;
2. витіснення – неприємні емоції блокуються шляхом забування реального стимулу, що їх викликав, та всіх об’єктів і обставин, пов’язаних з ним;
3. регресія – повернення в стресовій ситуації до більш незрілих паттернів поведінки й задоволення своїх потреб;
4. компенсація – спроба виправлення чи заміни об’єкта, що викликає почуття неповноцінності, нестачі, втрати (реальної чи уявної);
5. проекція – приписування оточуючим різноманітних негативних якостей як раціональна основа для неприйняття їх і самоприйняття на цьому фоні;
6. заміщення – зняття напруги шляхом переносу агресії з більш сильного і значущого суб’єкта (стосовно якого виникає гнів) на більш слабкий об’єкт чи на самого себе;
7. інтелектуалізація – довільна схематизація та тлумачення подій для розвитку почуття суб’єктивного контролю над ситуацією;
8. реактивне утворення – вироблення та підкреслювання соціально схвалюваної поведінки, заснованої на «вищих соціальних цінностях»;
9. загальний рівень захистів – загальний рівень представленості всіх механізмів захисту у відношенні до максимального рівня, що можна виявити за допомогою даної методики. (Цю шкалу ми виділили на тій підставі, що кожна ствердна відповідь на питання методики Келлермана–Плутчика свідчить на користь якогось із механізмів захисту. Чим більше ствердних відповідей, тим більше проявлені захисні механізми. Показник цієї шкали вираховується як загальна сума ствердних відповідей і як її відношення до загальної кількості питань, помножене на 100).

Опитувальник цієї методики містить 97 пунктів. Кожному механізму захисту в названій методиці відповідає своя шкала та певний набір пунктів опитувальника: заперечення (13 пунктів), витіснення (12 пунктів), регресія (14 пунктів), компенсація (10 пунктів), проекція (13 пунктів), заміщення (13 пунктів), інтелектуалізація (12 пунктів), реактивне утворення (10 пунктів). У зв’язку з таким нерівномірним розподілом пунктів за діагностичними шкалами за кожною з них може бути набрана різна максимальна кількість балів, якщо за стверджувальну відповідь нараховувати по одному балу. Ця обставина утруднює порівняння показників різних шкал.

Для розв’язання зазначеної проблеми ми привели отримані показники за кожною шкалою до єдиної стобальної системи шляхом простих математичних перерахунків із використанням пропорцій. Так, наприклад: за шкалою 1 досліджуваний дав стверджувальні відповіді на 11 пунктів і набрав, відповідно, 11 балів. Максимальну кількість балів за шкалою, (в даному випадку – 13) ми приймаємо за 100 одиниць, а набрану досліджуваним кількість балів (у нашому випадку – 11) – за Х. Далі складаємо пропорцію: 13/11=100/Х, звідси Х=11×100/13=84,62. Провівши такий перерахунок за всіма діагностичними шкалами, порівняли їх показники та побачили, які несвідомі захисні механізми домінують у досліджуваного. Для більшої наочності отримані результати відображали графічно.

Показники шкал в діапазоні 0­–40 ми розцінювали як свідчення низького рівня психологічного захисту, 41–60 – середнього рівня, 61–100 – високого рівня.

Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення Microsoft Excel, при цьому здійснили: обчислення середньоарифметичних показників досліджуваних груп,  стандартного відхилення (σ) та середньої похибки (μ) [6, с. 52–64]; оцінку статистичної достовірності відмінностей між середньоарифметичними показниками експериментальної та контрольної груп за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок [6, с. 62–66; 7, с. 165–166].

Ми висловлюємо щиру вдячність головному лікарю Хмельницької міської лікарні Володимиру Леонтійовичу Розгонюку та завідувачу кардіологічного відділення Валерію Олександровичу Уварову за створення належних умов для проведення клініко-психологічного обстеження дорослих із ішемічною патологією серця, а також студентам Хмельницького національного університету, які навчаються за напрямами підготовки «Практична психологія» та «Соціальна педагогіка», за допомогу у формуванні та обстеженні контрольної групи дорослих без ішемічної патології серця і всім, хто погодився взяти участь у дослідженні в якості обстежуваних.

Основний матеріал і результати дослідження

Структура інтрапсихічних механізмів психологічного захисту в дорослих без ішемічної патології серця.

Як видно з поданого нижче рис. 1, показники більшості шкал знаходяться в середньому діапазоні від 41 до 60 балів. Лише показники шостої, сьомої та восьмої шкал виходять за ці межі.

Рис. 1. Структура психологічних захистів у дорослих без ІХС.

Примітка. На гістограмі, поданій на рис. 1 і на всіх інших гістограмах у цій статті на осі абсцис цифрами позначені шкали методики Келлермана–Плутчика (1 – заперечення; 2 – витіснення; 3 – регресія; 4 – компенсація; 5 – проекція; 6 – заміщення; 7 – інтелектуалізація; 8 – реактивне утворення; 9 – загальний рівень захистів), а на осі ординат – відносні показники цих шкал (крім рис. 6).

Загальний показник шкали 6 – заміщення – (та показник цієї шкали в жінок) знаходяться в низькому діапазоні значень (див. рис. 1), трохи не досягаючи позначки 40 балів. Всі показники за шкалою 7 (інтелектуалізація) та 8 (реактивне утворення) знаходяться в діапазоні високих значень, перевищуючи позначку 60 балів.

Ці дані вказують на те, що в дорослих людей, які не страждають на ішемічну патологію серця, більшість механізмів психологічного захисту розвинені майже рівномірно на середньому рівні. Виключенням є механізми інтелектуалізації та реактивного утворення, які розвинені найбільше і досягають високого рівня. А механізм заміщення є найменш розвиненим у жінок і загалом у групі осіб без ІХС.

Структура інтрапсихічних механізмів психологічного захисту в дорослих із ішемічною патологією серця.

При обстеженні дорослих із ішемічною патологією серця, ми виявили більш нерівномірний розподіл показників за шкалами методики Келлермана–Плутчика. З наведеного нижче рис. 2 видно, що в цій групі обстежених найменшим є показник 6 шкали (заміщення) у жінок, а всі показники сьомої та восьмої шкал досягають високого рівня, особливо показник восьмої шкали (реактивне утворення) у жінок.

Рис. 2. Структура психологічних захистів у дорослих із ІХС.

Ця тенденція дещо схожа на ту, яка виявлена нами в дорослих без ІХС, проте в дорослих, які страждають на ІХС, досить високими є показники п’ятої шкали (проекція), а також показник третьої шкали (регресія) в жінок. А показник другої шкали (витіснення) хоча й знаходиться в середньому діапазоні, але тяжіє до її нижньої межі та, поряд із показником 6-ї шкали, є низьким у порівнянні з іншими.

Таким чином, у дорослих із ішемічною патологією серця найбільш розвиненими механізмами психологічного захисту є: реактивне утворення та регресія (в жінок), проекція, інтелектуалізація. Найменш розвиненими є механізми заміщення (особливо в жінок), компенсації (лише в жінок) та витіснення.

Для більш детального визначення особливостей структури психологічних захистів у дорослих із ІХС ми порівняли середні показники психологічних захистів у дорослих із ІХС і без ІХС, що показано на рис. 3.

Із наведених даних бачимо, що в хворих на ІХС рівень вияву психологічних захистів вищий за всіма шкалами, крім другої (витіснення), але статистично значущими виявилися лише відмінності за шкалою 2 (витіснення) (р<0,05) та за шкалою 5 (проекція) (р<0,01).

Рис. 3. Порівняння середніх показників психологічних захистів у дорослих із ІХС та без ІХС.

Отримані дані вказують на те, що в дорослих із ІХС, порівняно з дорослими без ІХС, менше розвинений механізм блокування неприємних емоцій шляхом забування реального стимулу, що їх викликав, та всіх об’єктів і обставин, пов’язаних з ним (витіснення). Натомість, у дорослих із ІХС значно більше розвинене приписування оточуючим різноманітних негативних якостей як раціональна основа для неприйняття їх і самоприйняття на цьому фоні (проекція).

Особливості психологічних захистів, притаманні чоловікам, які страждають на ІХС, у порівнянні з чоловіками без ІХС відтворюють тенденції, властиві для всієї вибірки дорослих із ІХС, що показано на рис. 4.

Рис. 4. Порівняння середніх показників психологічних захистів у чоловіків із ІХС та без ІХС.

У структурі психологічних захистів у жінок, які страждають на ІХС, ми виявили характерні особливості, які не простежуються в чоловіків. Так, за даними, наведеними на рис. 5, видно, що в порівнянні з жінками без ІХС, виявлено статистично значущі відмінності за шкалами: 3 (регресія) (р<0,01), 8 (реактивне утворення) (р<0,01), 5 (проекція) (р<0,05). Майже не виявлено відмінностей за шкалами 4 (компенсація) та 6 (заміщення). За іншими шкалами психологічні захисти жінок схожі на психологічні захисти в чоловіків, але не досягають рівня статистичної значущості.

Рис. 5. Порівняння середніх показників психологічних захистів у жінок із ІХС та без ІХС.

Така картина свідчить про те, що в жінок, які страждають на ІХС, на відміну від чоловіків із ІХС та жінок без ІХС, у більшій мірі розвинений механізм повернення в стресовій ситуації до більш незрілих паттернів поведінки й задоволення своїх потреб (регресія). Також більше розвинений механізм вироблення та підкреслювання соціально схвалюваної поведінки, заснованої на «вищих соціальних цінностях» (реактивне утворення).

Якісний аналіз структури груп за поширеністю рівнів психологічних захистів представлений на рис. 6.

Рис. 6. Структура груп дорослих із ІХС (зліва) та без ІХС (справа) за поширеністю рівнів психологічних захистів.

Примітка. На гістограмі, поданій на рис. 6, на осі абсцис цифрами позначені шкали методики Келлермана–Плутчика, а на осі ординат – відсотки, що відображають поширеність високого, середнього і низького рівнів психологічних захистів серед обстежених осіб.

Порівняння показників поширеності високого рівня захистів у досліджуваних групах показало, що в дорослих із ІХС вірогідно частіше зустрічається високий рівень проекції (р=0,008) та високий загальний рівень захистів (р=0,014). У дорослих без ІХС частіше спостерігається високий рівень витіснення (р=0,003).

Отримані нами дані стосовно структури психологічних захистів у дорослих із ІХС узгоджуються з результатами досліджень Л. В. Бондарєвої та співавторів (1980). Обстеживши 47 хворих на ІХС за допомогою методики багатобічного дослідження особистості, вони виявили чітку змінену «захисну установку», що була найчастішою причиною недостовірності результатів виконання методики і корелювала з найменш сприятливим клінічним перебігом ІХС. Ця «захисна установка» характеризувалася запереченням психологічних проблем і конфліктів, підкреслюванням надмірної ретельності дотримання загальноприйнятих норм і правил (навіть несуттєвих), прагненням відповідати нормативним критеріям [3, с. 37–38].

Заперечення хворими на ІХС психологічних проблем і конфліктів у самих себе, виявлене Л. В. Бондарєвою та співавторами (1980), тісно пов’язане з механізмом проекції, при якому людина приписує іншим людям ті вади характеру, які не помічає в собі. При цьому у випадку конфліктної стресової ситуації, людина яка не бачить своїх недосконалостей, що зазвичай і є причиною конфліктної ситуації, неминуче звинувачуватиме інших осіб у виникненні цієї ситуації. Саме таку тенденцію виявив у хворих на ІХС В. І. Сіманенков (1981) [8].

Підкреслювання надмірної ретельності дотримання загальноприйнятих норм і правил (навіть несуттєвих), прагнення відповідати нормативним критеріям, або механізм гіпертрофованої соціальної нормативності та соціальної значущості (за В. В. Соложенкіним, 1986) [4, с. 97–98] – це прояви механізму реактивного утворення.

Проте, ми не виявили в хворих на ІХС високого рівня механізму витіснення та інших механізмів, описаних у дослідженнях згаданих вище авторів. На нашу думку, ця обставина може бути зумовлена тим, що ми використали іншу, ніж вони, діагностичну методику, або ж іще якимись, невідомими нам, факторами.

Хоча ми не виявили статистично вірогідної різниці між середніми показниками загальних рівнів захисту в досліджуваних групах, проте встановили, що в групі дорослих із ІХС вірогідно частіше зустрічаються особи із високим загальним рівнем захистів.

Структура інтрапсихічних механізмів психологічного захисту в дорослих із різними клінічними проявами ішемічної патології серця.

Група обстежених нами дорослих із ішемічною патологією серця є клінічно неоднорідною, оскільки охоплює різні клінічні форми ІХС. Зважаючи на це, ми зробили більш диференційований аналіз показників за методикою Келлермана–Плутчика, розглянувши їх окремо за кожною клінічною формою. Середні рівні відносних показників представлені на рис. 7 (для порівняння подано також показники дорослих без ІХС).

Рис. 7. Середні рівні психологічних захистів дорослих із різними клінічними формами ІХС.

Примітка. ІМ – інфаркт міокарду; П/і к/с – постінфарктний кардіосклероз; А/с к/с – атеросклеротичний кардіосклероз.

При статистичному порівнянні наведених показників виявилося, що хворі на гострий інфаркт міокарду (ІМ) достовірно відрізняються від дорослих без ІХС за показниками шкал витіснення (р<0,05) та проекції (р<0,001). Витіснення у хворих на гострий ІМ виражене менше, а проекція – більше, ніж у дорослих без ІХС. У хворих на стенокардію також менше виражений механізм витіснення (р<0,01) і більше – механізм проекції (р=0,05), а крім того, вони ще мають більший показник реактивного утворення (р=0,05). У хворих із постінфарктним кардіосклерозом при даній кількості обстежених не виявлено достовірних відмінностей. У дорослих із атеросклеротичним кардіосклерозом на відміну від дорослих без ІХС достовірно вищими є показники проекції (р<0,001) та реактивного утворення (р<0,05).

Зважаючи на те, що досить чутливим показником особливостей психічного стану людини є ритм серця, на нашу думку, доцільно розглянути особливості механізмів психологічного захисту в дорослих із ІХС з порушеннями та без порушень ритму серця. Середні відносні показники цих підгруп хворих представлені на рис. 8 (для порівняння подано також показники дорослих без ІХС).

З поданої гістограми видно, що в дорослих із ІХС з порушеннями ритму серця рівні психологічних захистів вищі, ніж у дорослих без ІХС, за всіма шкалами, крім другої, а в дорослих із ІХС без аритмій – крім першої та другої. Статистична оцінка цих відмінностей показала, що в хворих на ІХС із аритміями, у порівнянні з дорослими без ІХС, є достовірно вищими показники заперечення (р<0,05), компенсації (р≤0,05), проекції (р<0,01), інтелектуалізації (р≤0,05) та загального рівня захистів (р<0,05), а показник витіснення є нижчим (р≤0,05).

Рис. 8. Середні рівні психологічних захистів у дорослих із ІХС з порушеннями та без порушень ритму серця в порівнянні з показниками дорослих без ІХС.

У хворих на ІХС без аритмій, у порівнянні з дорослими без ІХС, є достовірно вищим показник проекції (р<0,01), і достовірно нижчим показник витіснення (р<0,05), за іншими шкалами достовірних відмінностей не виявлено.

Із наведених даних видно, що в підгрупі хворих на ІХС без порушень ритму серця за показниками рівнів психологічного захисту простежується така сама тенденція, як і в групі хворих на ІХС у цілому. Підгрупа хворих на ІХС із порушеннями ритму серця значно сильніше відрізняється від дорослих без ІХС за рівнями психологічних захистів. Порушення ритму серця корелюють з високими рівнями психологічних захистів за шкалами заперечення, компенсації, проекції, інтелектуалізації, загального рівня захистів.

Таким чином, можна зробити висновок, що у хворих на ІХС із порушеннями ритму серця, на відміну від інших обстежених, сильніше виражені проблеми прийняття самих себе з усіма своїми недосконалостями та проблемами. Це зумовлює проблеми ставлення до інших людей, сприйняття та прийняття їх такими, як вони є, що, безумовно, вносить напругу в міжособистісні стосунки та стосунки з самими собою. Така психологічна ситуація є основою підвищеного рівня емоційного напруження та дискомфортних почуттів і емоцій, які не знаходять конструктивної трансформації та розрядки, через високий рівень несвідомих захисних механізмів. У даному випадку, порушення ритму серця ми розцінюємо як закономірний психофізіологічний прояв, що вказує на негаразди психоемоційного стану та емоційної саморегуляції цих хворих.

Висновки. Підсумовуючи викладене, можемо констатувати наступне. Проведене нами дослідження дало можливість побачити, що дорослі з ІХС відрізняються від дорослих без ІХС за структурою несвідомих механізмів емоційної саморегуляції. В них загалом більше розвинені несвідомі механізми психологічного захисту (а особливо – проекція), крім механізму витіснення, який є достовірно нижчим. У жінок із ІХС, у порівнянні з жінками без ІХС, достовірно вищими є показники регресії, проекції та реактивного утворення.

За окремими клінічними формами та проявами у хворих на ІХС виявлено такі достовірні відмінності від дорослих без ІХС:

• при гострому ІМ: витіснення менше, проекція більше;
• при стенокардії: витіснення менше, проекція та реактивне утворення більше;
• при постінфарктному кардіосклерозі: не виявлено достовірних відмінностей;
• при атеросклеротичному кардіосклерозі: більше розвинена проекція та реактивне утворення;
• при ІХС без порушень ритму серця: витіснення менше, проекція більше;
• при ІХС із порушеннями ритму серця: менше розвинений механізм витіснення, більше розвинені механізми заперечення, компенсації, проекції, інтелектуалізації та загальний рівень захистів.

Несвідомі механізми психологічного захисту, які в дорослих із ІХС розвинені більше, ніж у дорослих без ІХС, захищають особистість від свідомого переживання тривоги та дискомфортних почуттів неконструктивним чином. Вони спотворюють сприйняття дійсності та утруднюють свідоме розв’язання проблем, які породжують тривогу. Нерозв’язані проблеми, затягуючись у часі, сприяють наростанню психоемоційної напруги. Наслідком, зокрема, є психосоматичні порушення серцево-судинної системи.

Перспективи подальших досліджень.

Для отримання більш повної та цілісної картини щодо структури психологічних захистів у людей, які страждають на ІХС, необхідно застосувати ще інші діагностичні методи та методики, які є в арсеналі сучасної психології, з наступним порівнянням та узагальненням отриманих результатів.

Література

1. Бройтигам В. Психосоматиченская медицина : кратк. учебн. / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад / Пер. с нем. Г. А. Обухова, А. В. Бруенка ; предисл. В.Г. Остроглазова. – М. : ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 376 с.
2. Бондарева Л. В. О роли медицинского психолога в изучении психологических факторов риска ИБС / Л. В. Бондарева, З. Я. Ковалева // Реабилитация больных ишемической болезнью сердца : сборн. науч. трудов / ред. колл. : В. И. Шахматов [и др.] / Четвертое главн. управл. при МЗ СССР. – М., 1980. – С. 31–33.
3. К анализу некоторых форм психологических защитных реакций у больных ишемической болезнью сердца / [Л. В. Бондарева, З. Я. Ковалева, В. А. Перевозникова, Л. Н. Капитонова] // Реабилитация больных ишемической болезнью сердца : сборн. науч. трудов / ред. колл. : В. И. Шахматов [и др.] / Четвертое главн. управл. при МЗ СССР. – М., 1980. – С. 36–39.
4. Соложенкин В. В. Изучение механизмов психологической защиты у больных, перенесших инфаркт миокарда, на госпитальном этапе реабилитации / В. В. Соложенкин, С. Ю. Мухтаренко, А. Н. Зерниченко // Профилактика, диагностика и лечение основных сердечно-сосудистых заболеваний в условиях Киргизии / Под ред. член.-корр. АМН СССР, проф. М. М. Миррахимова / Мин-во здравоохранения Киргизской ССР, Киргиз. науч.-исслед. ин-т кардиологии. – Фрунзе, 1986. – С. 89–99.
5. Психологическая защита : направления и методы : учеб. пособ. / [Т. В. Маликова, Л. А. Михайлов, В. П. Соломин, О. В. Шатровой]. – СПб. : Речь, 2008. – 231 с.
6. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я : [підруч. для студ. вищ. навч. закладів ІІІ–ІV рівнів акредит.]/ Ю. В. Вороненко, В. Ф. Москаленко, О. Г. Процек [та ін.] / під заг. ред. Ю. В. Вороненка, В. Ф. Москаленка. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2000. – 680 с.
7. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. Анализ и интерпретация даннях : [учеб. пособ.] / А. Д. Наследов. – [3-е изд., стереотип.]. – СПб. : Речь, 2008. – 392 с.
8. Симаненков В. И. Психосоматические факторы риска при ишемической болезни сердца и язвенной болезни / В. И. Симаненков // Предболезнь – болезнь – выздоровление : тезисы XVIII Всесоюз. съезда терапевтов (Ленинград, 24 марта 1981 г.) / под ред. акад. АМН СССР, Героя Соц. Труда, проф. Ф. И. Комарова / МЗ СССР, Всесоюз. науч. общ-во терапевтов. – М., 1981. – Ч. I. – С. 472–473.