Значення «Кодексу честі та служіння учителя» для педагогів і психологів закладів освіти

Весна як сезон оновлення життя природи, пробуджує і внутрішні сили людини. У цьому році весна також духовно оновлює освітній простір Європи і Азії. 21–23 березня 2014 року у Тбіліському державному університеті імені Іване Джавахішвілі (м. Тбілісі, Грузія) за підтримки Президента Грузії Георгія Маргвелашвілі. відбулися Тринадцяті Міжнародні Педагогічні Читання «Учитель», в яких взяли участь понад 700 учасників із 18 країн світу. Серед учасників Читань були міністри та заступники міністрів освіти багатьох країн, мери міст, директори департаментів освіти, ректори і проректори вищих навчальних закладів, професори, доценти, викладачі, учителі шкіл, вихователі дошкільних навчальних закладів, громадські діячі. Під час Читань відбулися:

• чотири спільні зустрічі; 
• майстер-клас «Самопізнання» Центру «Бобек» (Казахстан);
• майстер-клас «Кожен для мене учитель» Почесного президента Міжнародного Центру Гуманної Педагогіки, академіка Російської академії освіти, іноземного члена Національної академії педагогічних наук України, завідувача Лабораторії гуманної педагогіки Московського міського педагогічного університету, доктора психологічних наук, професора Шалви Олександровича Амонашвілі;
• 7 творчих лабораторій з гуманної педагогіки;
• знайомство з чотирма видатними діячами гуманної педагогіки в рубриці «Персона в гуманній педагогіці»;
• знайомство з педагогічним досвідом облагородження душі дитини у рубриці «Як Світлий Ангел перемагає»;
• конференція міжнародної спільноти діячів Гуманної Педагогіки, на якій було прийнято «Кодекс честі та служіння учителя» (далі за текстом – Кодекс).

На самому початку цього документу зазначено: «Кодекс створений на основі «Маніфесту гуманної педагогіки» і звернений до міжнародної педагогічної спільноти. Учитель в еволюційному русі людства несе, береже та розвиває завоювання духу і розуму: бачить у собі та дітях нові незвичайні можливості та здібності, розкриває в них і в собі образ Творця, тим самим, змінюючи простір і світ. Кодекс покликаний надихати і спрямовувати вчителя на творчі звершення, а не нормувати і обмежувати його працю. Він стверджує ставлення людей одне до одного з розумінням того, що кожен має безмежні можливості. Учитель відкрито і мужньо відповідає на виклики часу, головний із яких – бути Духовно-моральною Людиною і виховувати Духовно-моральну Людину» [1]. 

Ініціатором створення Кодексу є Ш. О. Амонашвілі, а в обговоренні проекту Кодексу та розробці його положень брали участь багато провідних діячів Міжнародного Руху Гуманної Педагогіки.

Кодекс складається з двадцяти пунктів, які можуть бути покладені в основу діяльності не тільки шкільного вчителя, а й будь-якого педагога.

У Кодексі в чітких орієнтованих на практичну діяльність твердженнях конкретизовано методологічно-світоглядний підхід гуманної педагогіки до побудови виховного та навчального процесу, де виховання виступає домінантною основою освіти, а навчання розглядається як засіб виховання особистості.

Кодекс дає педагогам можливість:

• усвідомити себе носієм Світла, творчою силою нової свідомості та нового життя суспільства;
• подивитись на свою професію як на служіння вищим ідеалам людства;
• наповнитися відповідальністю перед Творцем, перед майбутнім, перед долею кожного свого учня.

Психологам закладів освіти, які є важливими учасниками педагогічного процесу, Кодекс дає можливість по-новому подивитися на освітній процес і побудувати психологічну підтримку і психологічний супровід виховного та навчального процесу на засадах духовного гуманізму. 

Кодекс відкриває безмежний простір для педагогічної творчості й дає педагогам чіткі орієнтири для цієї творчості.

Кодекс має етичну спрямованість, у ньому вміщені найголовніші етичні принципи педагогічної професійної діяльності, втілення яких у життя є запорукою процвітання не тільки педагогічної галузі, а й усього суспільства.

Література

1. Кодекс чести и служения учителя [Электронный ресурс]. – Путь доступа : http://gumannaja-pedagogika.ru/news/739-kodeks. – Название с экрана.